Тема: «Фахові компетентності сучасного педагога»
«Якщо людина не знає,
до якої мети вона рухається,
для неї жоден вітер не буде попутним»
Сенека.
І ВСТУП
Протягом педради вчителі заповнюють лепбук «Фахові компетентності вчителя НУШ. Використані інтерактивні та тренінгові методи.
Оголошення теми
Вправа 1 «Очікування» ( Лепбук Листки до квітки )
- Виразіть очікування в буквальному розумінні 2 словами. Поділіться своїми очікуваннями з колегами по групі. Виберіть декілька типових або найцікавіших у форматі «ДІЄСЛОВО + ІМЕННИК», «ІМЕННИК + ПРИКМЕТНИК», «ДІЄСЛОВО + ПРИСЛІВНИК» і запишіть на листочках. Озвучте їх.
На початку третього тисячоліття поглиблюються та прискорюються загальносвітові соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси. Глобальні суспільні зрушення мають систематичний, швидкий, незворотний характер. Вони зумовлені науково-технічним прогресом, швидкою інформатизацією та комп’ютеризацією.
Найбільш відповідальною в цих умовах є роль освіти. Саме освіта має безпосередній та найбільший вплив на особистість і суспільство.
На сучасному етапі реформування системи освіти в Україні набуває актуальності компетентнісний підхід як один із важливих концептуальних принципів, який визначає сучасну методологію оновлення змісту освіти.
Оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити професіоналізм: готовність до здійснення результативної діяльності. Знання, вміння та навички, безперечно, є важливими.
Впровадження компетентнісного підходу у систему освіти, вцілому, має сприяти підвищенню рівня професійної компетентності освітян, який відповідає запитам сучасної економіки і соціокультурного розвитку суспільства, і розглядається як необхідна умова і пріоритетний напрямок модернізації системи педагогічної освіти.
ІІ. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК:
«Визначення професійних компетентностей сучасного вчителя НУШ»
1. Визначення поняття «компетентність»
В останні роки в багатьох країнах підготовка кадрів, орієнтована на розвиток компетентності, є найбільш розповсюдженою концепцією, де підкреслюється, що поняття «компетентність» ширше, ніж поняття «кваліфікація». Воно означає не тільки професійні знання, уміння і навички, необхідні для виконання посадових обов'язків, досвід у даній спеціальності, але й відношення до справи, мотивація, прагнення і здатність ефективно використовувати знання й уміння, особистісні якості для забезпечення високих результатів професійної діяльності. Посилаючись на міжнародний досвід, можна стверджувати, що поняття “ключові компетентності” виступає в даному контексті як “вузлове” поняття, так як компетентність носить інтегрований характер, а саме: об’єднує професійні знання, інтелектуальні і когнітивні здібності, способи діяльності та особистісні якості.
Отже, поняття компетентність – багатогранне, і включає в себе не лише когнітивну й операційно-технологічну складові: знання, уміння і навички (кваліфікаційний компонент), а й особистісні якості людини (мотиваційний компонент).
Вправа 2 «Склади квітку» (Лепбук)
- На пелюстках прочитайте ключові слова, що визначають компетентність. Складіть квітку.
2. Слід розрізняти поняття «компетентність», «компетенція», «кваліфікація»
Вправа 3 «З'єднай стрілками» (лепбук)
Компетентність | коло повноважень
та професійних навичок, що дають право людині вирішувати певне коло задач у
сфері діяльності | |
Компетенція | наявний
рівень знань, умінь і навичок, майстерності, підготовленості до виконання
праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом,
класом чи іншими атестаційними категоріями. | |
Кваліфікація | динамічне
поєднання професійних знань, умінь, навичок, мотивації та особистісних
якостей характеру людини, що визначають здатність особи до здійснення
результативної діяльності |
3. Які ж компетентності та особистісні якості необхідні людині в будь-якій професійній діяльності?
Експерти Всесвітнього економічного форуму 2016 року в Давосі (Швейцарія), взявши до уваги операційно-технологічна складова та особистісні якості, визначили 10 «ключових топ-навичок менеджера», які необхідні для успішної кар’єри в 2020 році:
2015 | 2020 |
1. Комплексне розв’язання проблем | 1. Комплексне розв’язання проблем |
2. Взаємодія з людьми | 2. Критичне мислення |
3. Уміння керувати людьми | 3. Креативність |
4. Критичне мислення | 4. Уміння керувати людьми |
5. Уміння вести переговори | 5. Взаємодія з людьми |
6. Контроль якості | 6. Емоційний інтелект |
7. Орієнтація на клієнтів | 7. Уміння формувати власну думку та приймати рішення |
8. Уміння формувати власну думку та приймати рішення | 8. Орієнтація на клієнтів |
9. Уміння слухати й запитувати | 9. Уміння вести переговори |
10. Креативність | 10. Гнучкість мислення (вміння швидко переключатися з
однієї думки на іншу) |
здатність працювати самостійно без постійного керівництва;
здатність виявляти ініціативу;
здатність конструктивно співпрацювати з іншими;
здатність засвоювати знання;
уміння аналізувати, бачити проблеми та шукати шляхи їх вирішення;
уміння приймати рішення;
здатність брати на себе відповідальність.
4. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців та видатних педагогічних діячів.
Ш. Амонашвілі розглядає педагогічну діяльність як творчий процес.
На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.
В. Бондар уважає, що компетентний учитель організує педагогічну діяльність так, щоб вона була спрямована на отримання усвідомленого результату.
М. Коломієць розглядає компетентність як сукупність знань, умінь, навичок, які потрібні для успішного виконання його функцій навчання, виховання, розвитку особистості дитини.
А. Маркова вважає, що професійно компетентний педагог
· успішно розв’язує завдання навчання й виховання, готує для суспільства випускника з бажаними психологічними якостями;
· задоволена професією;
· досягає бажаних результатів у розвитку особистості учнів;
· має й усвідомлює перспективу свого професійного розвитку;
· відкрита для постійного професійного навчання;
· збагачує досвід професії завдяки особистому творчому внеску;
· соціально активна в суспільстві;
· віддана педагогічній професії, прагне підтримувати навіть у складних умовах її честь і гідність, професійну етику;
· готова до якісної та кількісної оцінки своєї праці, уміє сама це робити.
А. Орлов у теорії та практиці професійної діяльності вчителя виділяє основні компоненти професійно-педагогічної компетентності: етичні установки вчителя, систему психолого-педагогічних знань, систему знань у сфері свого предмета, загальну ерудицію, засоби розумових і практичних дій, професійно-особистісні якості.
На думку В. Синенка, варто розрізняти професійну підготовку фахівця та його професіональну компетентність. Перше - це процес оволодіння потрібними знаннями та навичками, друге - результат цього процесу. В. Синенко трактує професійну компетентність учителя як інтегрування відповідного рівня його професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності.
Професійна компетентність вчителя – це сукупність його кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності та особистісних якостей, загальної культури, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.
5. Модель професійної компетентності вчителя
Слід зазначити, що деякі сучасні науковці розглядають професійну компетентність учителя як сукупність (гармонійне, динамічне поєднання) трьох компонентів:
методично-технологічного
психолого-педагогічного
особистісного:
• мотивацію;
• здібності особистості (ерудиція, креативність, творчість, працездатність тощо)
• характер особистості (цілеспрямованість, наполегливість, вольові, загальнокультурні, морально-етичні, соціальні якості).
Інші дослідники розглядають три інші компоненти:
• наскрізні (ключові) компетентності (менеджера)
• суто фахові компетентності педагога
• особистісні якості характеру
Вправа 4 «Модель професійної компетентності вчителя» (Лепбук)
Модель професійної компетентності вчителя
Використані і рекомендовані джерела:
1. Гуц З. Самоосвіта – самоціль чи необхідність // Завуч – 2005 р. - №28 - с.7
2. Жорова І.Я., Кузьмич О.Т., Назаренко Л.М. Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності: методичні рекомендації. – Херсон: РІПО, 2012. – 48 с.
3. Палегейченко В. Ключові компоненти професійної компетентності вчителя http://osvita.ua/school/method/9170/
4. Радченко А. Є. Професійна компетентність учителя. / А. Є. Радченко. –Х.: Вид. група "Основа", 2006. - 126 с.
5. Розсипна Н. Самоосвітня діяльність вчителя // Завуч –2010 р. - №35 – с. 5
6. Собчук І. М. Дистанційна освіта - освіта XXІ століття // Сучасна освіта – 2008 р. - №10 – с. 22
7. Шовкопляс Т.І. Інноваційні форми самоосвітньої діяльності педагога в системі неперервної освіти https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/49443/
За аналізом праць науковців можна визначити такі основні компоненти професійної компетентності вчителя:
1. Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає:
- уміння здобувати інформацію з різних джерел (друкованих та електронних), трансформувати її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу,
- самому виступати джерелом інформації, вільно володіючи в усній і письмовій формах держаною, рідною й іноземними мовами;
2. Інформаційно-цифрова компетентність – володіння ІКТ-технологіями і використання їх в освітньому процесі.
3. Комунікативна компетентність - це знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в різних ситуаціях, уміння вступати в комунікацію (спілкування): уміння сформувати тактичний план і визначити ефективні комунікативні дії. Ці вміння допомагають порозумітися з іншими учасниками освітнього процесу (учнями, батьками, колегами, адміністрацією).
3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та нести відповідальність за них.
4. Прогностична компетентність – вміння вчителя визначити напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі навчально-виховної роботи, і передбачати кінцевий результат.
5.Оцінно-контрольна компетентність – це вміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у своїй роботі. Під час оцінювання і контролю він може побачити не тільки досягнення у своїй роботі і роботі учнів, а і причини
недопрацювань, зривів, невдач. Отримана інформація дасть змогу провести корекцію діяльності.
6. Автономізаційна (автомізаційна) компетентність - це здатність до саморозвитку, самоудосконалення, самовизначення, самоосвіти, самоорганізації, самоконтролю.
7. Методична компетентність
8. Психологічна компетентність - використання психологічних засобів в організації педагогічної взаємодії в освітній діяльності. До неї входять:
- знання особливостей вікового психологічного та фізіологічного розвитку дітей,
- уміння управляти увагою і працездатністю учнів,
- сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для стимулювання пізнавальної активності як окремих учнів, так і класу вцілому.
9. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними знаннями і засобами у сфері вивчення конкретного предмета (спеціальність).
10. Соціальна компетентність – це здатність педагога адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, вміння жити та працювати в соціумі.
11.Полікультурна компетентність – морально-етичні норми поведінки; розуміння досягнень світової культури і творів мистецтва; розуміння інших людей, їх індивідуальності і відмінностей за національними, культурними, релігійними й іншими ознаками тощо.
Особистісні якості – вмотивованість, цілеспрямованість, наполегливість, рефлексія, доброзичливість, емпатія, людяність, чуйність, толерантність, урівноваженість, витонченість.
6. Основні показники високого рівня педагогічної компетентності вчителя – це, передусім :
· результативність освітнього процесу;
· творчий підхід до діяльності;
· безперервне підвищення загальної та професійної культури .
З огляду на вище зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку інноваційну цілеспрямовану діяльність учителя, коли на основі бази кваліфікаційних знань, умінь, навичок та мотивованої самоосвіти і самовдосконалення він забезпечує оптимальний варіант організації освітнього процесу і оптимальну результативність з метою формування особистості випускника школи згідно Державних стандартів.
Ключові слова : інноваційну цілеспрямовану, бази кваліфікаційних ЗУН, мотивованої самоосвіти і самовдосконалення, оптимальний варіант організації освітнього процесу і оптимальну результативність.
На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічаються вчителі в цьому тисячолітті, є:
· постійне ускладнення змісту освіти, високий рівень освітніх стандартів;
· ускладнення проблем виховання;
· безперервний пошук продуктивних та інноваційних технологій навчання й виховання;
· розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок з таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, економіка та ін.;
· робота в інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
Усе це може подолати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей та мотивації до безперервної самоосвіти.
Відповідно, аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя.
Зокрема, підвищення рівня професійних компетентностей відображено в нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України:
Закон України «Про освіту»
«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».
Закон України «Про загальну середню освіту»
Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст.
«Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти».
Національна рамка кваліфікацій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 509)
Опис кваліфікаційних рівнів:
0 Здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи
1 Здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи та/або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівництвом іншої особи
2 Здатність особи виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи та/або навчання, виконувати завдання під керівництвом з елементами самостійності
3 Здатність особи виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами та встановленими нормами часу і якості
4 Здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності та/або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях
5 Здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання в окремій галузі професійної діяльності та/або у процесі навчання, нести відповідальність за результати своєї діяльності та діяльності інших осіб у певних ситуаціях
6 Здатність особи розв’язувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяльності та діяльності інших осіб у певних ситуаціях (спеціаліст)
7 Здатність особи розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов
8 Здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інноваційної діяльності та характеризується невизначеністю умов і вимог
Наказ Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 №1143 “Про затвердження професійного стандарту “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”
У документі чітко виписано загальну інформацію про стандарт, навчання та розвиток професійних компетентностей вчителя, перелік функцій:
1. Планування і здійснення освітнього процесу (А).
2. Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів в освітньому середовищі та родині (Б).
3. Створення освітнього середовища (В).
4. Рефлексія та професійний саморозвиток (Г).
5. Проведення педагогічних досліджень (Д).
6. Надання методичної допомоги колегам з питань навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів початкових класів закладу загальної середньої освіти (Є).
7. Узагальнення власного педагогічного досвіду та його презентація педагогічній спільноті (Ж).
8. Оцінювання результатів роботи вчителів початкових класів закладу загальної середньої освіти (З).
Для кожної функції конкретизовано професійні компетентності, знання, вміння та навички, якими має володіти педагог:
для вчителя початкових класів ЗЗСО ( кв. рівень спеціаліст, спеціаліст ІІ категорії) –- (6 рівень НРК), незалежне підтвердження компетентностей, необхідних для виконання трудових функцій А, Б, В;
для вчителя початкових класів закладу ЗЗСО I категорії* - (7 рівень НРК), незалежне підтвердження додаткових компетентностей, необхідних для виконання трудових функцій Г, Д, Є, Ж;
для вчителя початкових класів ЗЗСО вищої категорії* - (8 рівень НРК), незалежне підтвердження додаткових компетентностей, необхідних для виконання трудової функцій З.
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (Постанова КМУ від 27 грудня 2018 р. № 1190)
Зазначений документ створює дієвий механізм стимулювання педагогічних працівників до підвищення педагогічної майстерності та підтвердження високого рівня їхніх професійних компетентностей.
У 2019 році близько однієї тисячі вчителів початкових класів взяли участь у пілотній сертифікації. І етап (супервізію) пройшли 811 учителів із 859 зареєстрованих. 48 - не пройшли.
31.10.2019 року 807 учителів проходили ІІ етап – оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування, що організовується Українським центром оцінювання якості освіти. Другий етап проводився у формі тесту, який тривав 180 хвилин. Загалом до нього увійшло 100 завдань різного типу, які перевіряли рівень обізнаності в організації навчального процесу, виховання і розвитку учнів, створення інтерактивного освітнього середовища тощо. Максимальна кількість балів, яку можуть набрати учасники – 100.
Найближчим часом буде визначений пороговий бал «склав/не склав» для учасників сертифікації. У ньому враховуватимуться результати вивчення практичного досвіду роботи та незалежного тестування.
Якщо учасник подолає поріг з тестування і не подолає з вивчення практичного досвіду – комісія може прийняти рішення вивчити його е-портфоліо. За результатами цього розгляду комісія може прийняти рішення про успішне проходження учасником сертифікації.
Учителі, які успішно пройдуть сертифікацію, упродовж 3 років отримуватимуть 20% надбавки посадового окладу. Окрім цього, проходження сертифікації зараховуватиметься як атестація педагогічного працівника з присвоєнням йому наступної категорії або підтвердженням наявної вищої.
Постанова КМУ від 10 липня 2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки»
СХЕМА
посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників на період до 2023 року
Найменування посади | Коефіцієнт
визначення посадового окладу (ставки заробітної плати) у співвідношенні до
прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року | |||
2020 рік | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | |
Асистент вчителя-реабілітолога,
асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та
інтегрованим навчанням, асистент вихователя дошкільного навчального закладу в
інклюзивній групі, асистент викладача, асистент майстра виробничого навчання; | 2,5 | 3 | 3,5 | 4 |
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь,
логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог,
методист (без категорії, друга категорія, перша категорія) | 3,03 | 3,63 | 4,24 | 4,84 |
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь,
логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог,
методист (вища категорія); | 3,33 | 3,99 | 4,66 | 5,32 |
Директори (начальники,
завідувачі): закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів від 300до 1000
осіб; | 5 | 6 | 7 | 8 |
ІІІ. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК (довідка) |
Поняття «акмеологія» вперше було введено до наукового обігу Миколою Олександровичем Рибниковим у 1928 р. для позначення науки про розвиток дорослих людей. Аакмеологія – відносно нова галузь наукових знань в системі наук про людину – досліджує фундаментальні закономірності творчого розвитку і свідомої самоосвіти дорослої людини.
Основними формами самоосвіти є наступні:
Індивідуальні форми:
- Формальна (інституційна:очна, заочна, дистанційна)
- Неформальна: традиційна та інноваційна
Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення методичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; підготовку доповідей, виступів, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників та ін
Колективні форми самоосвіти вчителів
(ФОРМИ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ)
Відкриті уроки Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків забезпечується цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями.
Також дуже ефективною в межах самоосвіти є практика взаємовідвідування вчителями уроків, що має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги. Нажаль, цей спосіб самоосвіти мало практикується в нашій школі. Вчителі, в основному, відвідують та аналізують лише відкриті уроки, які проводять їх колеги.
Центром методичної роботи в школі, зазвичай, є предметні методичні об'єднання вчителів, які вивчають і втілюють досягнення передового педагогічного досвіду в практику навчання. На засіданнях методичних об'єднань заслуховуються й обговорюються доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нова фахова література, організовуються проведення і обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання, заслуховуються звіти учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти .
Творча група
Педагогічний консиліум
Участь у семінарах, конференціях, майстер-класах тощо.
ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Актуальність і необхідність вивчення компетентнісного підходу в системі освіти обумовлена стрімкими технологічними змінами і постійно зростаючими вимогами ринку праці.
Однією із важливих якостей педагога, умовою успішності його як професіонала є готовність до інноваційної самоосвітньої діяльності та пошук нових продуктивних освітніх технологій. Отже, самоосвіта повинна бути безперервною, сприяти оволодінню педагогом сучасними продуктивними технологіями навчання і виховання з метою досягнення оптимальних результатів педагогічної діяльності. Як влучно зазначив К. Ушинський, учитель живе доти, доки він вчиться, щойно він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель.
Виходячи з вище вказаного, ПЕДАГОГІЧНА РАДА УХВАЛИЛА:
( ПРОЕКТ РІШЕННЯ )
Використані джерела:
1. Бермус А.Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании [электронный ресурс] / Бермус А.Г. // Интернет−журнал "Эйдос". – 2005. – 10 сентября. – Режим доступа к журн.:
http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-12.htm.
2.
3. Закон України "Про освіту" №1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. вид. http://www.osvita.org.ua/pravo/law_00/
4. Пелагейченко В. Ключові компоненти компетентності вчителя http://osvita.ua/school/method/9170/
5. Концепція педагогічної компетентності
http://www.kgpa.km.ua
СХЕМА
посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників на період до 2023 року
Найменування посади | Коефіцієнт
визначення посадового окладу (ставки заробітної плати) у співвідношенні до
прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року | |||||||||||||||||
2020 рік | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | |||||||||||||||
Асистент вчителя-реабілітолога,
асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та
інтегрованим навчанням, асистент вихователя дошкільного навчального закладу в
інклюзивній групі, асистент викладача, асистент майстра виробничого навчання; | 2,5 | 3 | 3,5 | 4 | ||||||||||||||
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь,
логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог,
методист (без категорії, друга категорія, перша категорія) | 3,03 | 3,63 | 4,24 | 4,84 | ||||||||||||||
Вчитель (всіх спеціальностей), викладач, вихователь,
логопед, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог,
методист (вища категорія); | 3,33 | 3,99 | 4,66 | 5,32 | ||||||||||||||
Директори (начальники,
завідувачі): закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів від 300до 1000
осіб; «Застосування мобільних
технологій при вивчення англійської мови» ·
MALL
(Mobile Assisted Language Learning) Невід’ємною частиною роботи викладача із сучасними учнями є уміння
поєднувати традиційні педагогічні технології з інноваційними. Внаслідок швидкого вдосконалення технологій виникла концепція «мобільного
навчання», яке наразі стає дедалі популярнішим. Наприклад, MALL-технологія ( англ. Mobile Assisted Language Learning) є одним з найбільш цікавих та
нових варіантів цифрової технології для підсилення та покращення навчання. Унікальність
MALL-технології полягає
у використанні персональних портативних пристроїв, які дозволяють легко і
швидко отримати доступ до навчальних матеріалів та інструментів у будь-який час
і у будь-якому місці, підвищуючи мотивацію і автономію учнів при вивченні
іноземної мови. У сучасну інформаційну епоху
мобільний телефон розвинувся з простого голосового пристрою до засобу
мультимедійної комунікації, який здатен передавати та завантажувати текст,
дані, аудіо та відео. Однією з причин зростання популярності мобільних телефонів є той факт, що
при використанні мобільних телефонів не виникає потреби у створенні нового
навчального приміщення, придбанні нового обладнання чи призначенні окремого
вчителя для забезпечення впровадження компонента мобільного навчання у
навчальний процес. Крім цього, мобільні телефони є значно дешевші, якщо
порівняти їхню вартість з вартістю ноутбуків, хоча мають ті ж функції, що і ПК. Комбінація доступних додатків і пристрою дає можливість учню мати доступ до
інструментів навчання та нових мотивуючих способів вивчення іноземної мови. Так, наприклад, для збільшення словникового запасу учнів за допомогою
сервісу «Quizlet», я створюю словникові
флеш-картки, а потім учні використовують їх на своїх мобільних телефонах у
процесі навчання. Онлайн-платформа «Quizlet» – це інтерактивний сервіс, спрямований
на вивчення лексики шляхом створення наборів карток зі словами і визначеннями,
об’єднаних в модулі, папки чи курси. Учні можуть працювати у кількох різних
режимах, що не лише якісно впливають на процес запам’ятовування слів, а й
урізноманітнює його, роблячи цікавішим. До того ж, платформа дає можливість учням
відслідковувати власний прогрес у вивченні модулів. Серед режимів, що пропонує
сайт, є такі, що перевіряють навички перекладу, сприйняття на слух, письма,
завчання слів у формі навчальних ігор. Для підвищення залученості учнів в освітню діяльність та йти в ногу з часом
я намагаюсь використовувати у своєї роботі гейміфікований підхід. Наприклад,
освітньо-ігрова платформа «Kahoot!» дає можливість
створювати інтерактивні навчальні ігри та тести, що створює позитивні емоції та
сприяє кращому засвоєнню інформації. Отже, гейміфікація має можливість залучення дистанційної форми навчання та
засобів сучасних мультимедійних технологій та посилює креативність,
самоконтроль та інші творчі здібності учня. -
QR-codes У повсякденному житті сучасні учні використовують безліч програм на своїх
телефонах. А чому б не використати той же телефон у навчальних цілях? Зробити
урок англійської мови цікавим допомагає програма зчитування QR –кодів (в перекладі з англійської Quick Response Code «швидкий відгук»)
– це графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація або посилання на
сайт. Однією з інших гейміфікованих методик є квестові завдання. Посилання на
завдання зашифровані у вигляді QR –коду. Учням потрібно виконати завдання,
користуючись мобільним додатком телефона. До переваг застосування такого методу на уроках англійської мови є:
активізація розумової діяльності та формування стійкого інтересу учнів,
поєднання новітніх та традиційних засобів при викладанні іноземної мови. -
Plickers «Plickers» - це проста і цікава
технологія, що дозволяє миттєво оцінити відповіді всіх учнів і вивести
результат на головний екран у вигляді таблиці чи діаграми. Так, сервіс «Plickers» я
використовую, наприклад, на етапі розвитку навичок читання для перевірки
розуміння змісту тексту. На екрані відображаються тестові питання. У кожного учня своя картка-
QR-код, кожен бік, якої означає один із варіантів відповідей, прочитавши
питання та обравши відповідь, учні демонструють картки викладачеві, так щоб
правильний варіант був зверху. Для перевірки я використовую телефон, зчитуючи QR-коди з карток учнів. В програмі створюється список учнів,
і з його допомогою можна дізнатися, як саме кожен учень відповів на запитання.
У зв’язку із динамічним розвитком мобільного навчання, відкриваються нові
можливості та виклики перед сучасним викладанням іноземної мови. Мобільні
пристрої не тільки змінюють форму подачі матеріалу, але й сприяють більшої
мотивації вивчення іноземної мови.
Отже, мобільне навчання сприяє ефективному формуванню лексичних, фонетичних
та граматичних навичок та вмінь аудіювання, читання, говоріння і письма. «Інтернет-ресурси, які
надихають... Зробимо урок англійської цікавим!» (з досвіду роботи) Сьогодні пропонується багато інтернет-ресурсів, які можна використовувати
як при онлайн-, так і при офлайн-навчанні. На мою думку, такі уроки мають стати
більш динамічними та інтерактивними, з чим я хочу з вами поділитися. Наприклад: онлайн сервіс, який дозволяє створити інтерактивні вправи – це Learning Apps.org. Кожна вправа показана
у вигляді карточки. Якщо по ній клацнути, — з’явиться додаткова інформація. Кожну
вправу можна використати як шаблон для власної, — замінити зображення на інші
або скоригувати запитання. Вправи, які вам сподобалися, або ті, які ви створили
самостійно, можна зберегти у своїй бібліотеці. Наприклад: ·
тема уроку «Environmental Protection» https://learningapps.org/watch?v=ptcds1p9t21 ·
тема уроку «Family relationship» https://learningapps.org/display?v=p3nx8to6k19 Kahoot – це безкоштовна освітня
платформа, за допомогою якої можна проводити інтерактивні заняття та перевірку
знань учнів за допомогою онлайн-тестування. Цей ресурс інтегрує гру у
навчальний процес, що сприяє організації спілкування та співпраці у колективі,
підвищує рівень обізнаності в інформаційно-комунікаційних технологіях, стимулює
критичне мислення учнів. Kahoot доцільно використовувати задля проведення контрольних та
самостійних робіт, швидких опитувань, дискусій та колективних обговорень, з
метою традиційного чи формувального оцінювання та рефлексії. Ця платформа
дозволяє також працювати дистанційно (онлайн). ·
тема уроку «Family
relationship» https://create.kahoot.it/share/vocabulary/c48b085f-a2b7-445b-a009-7c266ae4a1d1 ·
тема уроку «Occupation, profession, job, work» https://create.kahoot.it/share/occupation-profession-job-work/6bcbe246-887a-4471-96d5-c6b138ad80d7 Mentimeter –ще один ефективний цифровий інструмент, який заслуговує
уваги. Цей електронний освітній ресурс є інструментом миттєвого зворотного
зв’язку у режимі реального часу, за допомогою якого можна організувати та
провести опитування для роботи (офлайн) – разом з учнями в класі – та онлайн. ·
тема уроку «The world of professions» https://www.mentimeter.com/s/ddf9dc47f4f5844341d8e399bdea3d1f ·
рефлексія https://www.mentimeter.com/s/ae87e84e0331035dd9d5aa9f2a188f2e LiveWorksheets Сайт буде актуальним не тільки за часів карантину, але також допоможе вам
позбавитися старих затертих роздруківок та навчальних матеріалів. Плюс такого
сервісу в тому, що учням не потрібна буде ваша допомога при перевірці завдань,
і ви суттєво заощаджуєте свій час, коли даєте їх як домашнє завдання. Учні
можуть перевірити самі себе та одразу опрацювати помилки. ·
«Grammar» https://www.liveworksheets.com/myworkbooks/workbook.asp?id=46094 ·
тема уроку «Computer
technology» https://www.liveworksheets.com/im1107514az https://www.liveworksheets.com/nf2493390xh
Quizlet — платформа, що
дозволяє перевірити розуміння учнями лексичних одиниць. ·
тема уроку «The Environment» https://quizlet.com/636108437/the-environment-flash-cards/ ·
тема уроку «Personality» https://quizlet.com/635754537/personality-flash-cards/ Wordwall - багатофункціональний інструмент
для створення інтерактивних дидактичних матеріалів. ·
тема уроку «Ecological footprint» https://wordwall.net/ru/resource/24366158/6-ways-to-reduce-your-ecological-footprint ·
тема уроку «Family life» https://wordwall.net/ru/resource/2340359/family/gateway-b1-unit-1-stages-of-life Canva — програма, створена для
розробки будь-якого медіаконтенту, в тому числі й презентацій. В додатку можна знайти
багато гарних шаблонів для створення крутої презентації, але так само можна
створити свою презентацію з нуля. ·
тема уроку «Family relationship»
Онлайн-інструмент Padlet – призначений для створення та
наповнення контентом віртуальної дошки (простору) з можливостю спільного
редагування. ·
тема уроку «Family relationship» https://padlet.com/barvinskayaolga/m14svnk6653r7a2r ·
тема уроку «Environmental Protection» https://padlet.com/barvinskayaolga/ctqwxi08we7hvq34
Отже, існує багато інтернет-ресурсів, які можуть стати в нагоді при викладанні іноземної мови, але вибір - за вами!
Використання ігрових форм на уроці англійської мови в
початкових класах
Постановка проблеми. Процес інтеграції української освіти в європейський
освітній простір зумовлює необхідність критичного осмислення процесу викладання
в сучасній школі та пошуку нових форм, методів і прийомів навчання. Основні
завдання освіти ХХІ ст. спрямовані не лише на здобуття знань, але й на вміння
застосовувати їх на практиці, на розвиток творчого потенціалу особистості
молодшого школяра з урахуванням вікових та особистісних якостей. На уроці
англійської мови особливе місце займають технології, які забезпечують активну
участь кожного учня, стимулюють до спілкування. Одним із дієвих засобів
розвитку активності учнів та формування інтересу до навчання поряд з іншими
методами та прийомами, які використовуються на уроках, є ігрова діяльність.
Використовуючи гру як засіб навчання на уроці англійської мови, можна
активізувати учнів, зосередити їх увагу та спонукати до розумової праці. Крім того, гра знайомить дітей з
мовним світом країни, сприяє формуванню комунікативних навичок та розвитку
пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови. За
допомогою гри розвивається інтерес до іноземної мови та відбувається перше
зіткнення з мовним світом іншої країни. Гра допомагає е зосередити увагу учнів,
залучити їх до активної роботи. Це пов'язано з психологічними особливостями
дитячого організму. Використання розвиваючих ігор надає можливість активно
мислити, розширювати творчі здібності під час виконання завдань, розвивати
здібності, закладені в дитині від природи. Тому питaння oргaнiзaцiї ігрової дiяльнocтi мoлoдших
шкoлярiв нa урoкaх aнглійcькoї мови є нaдзвичaйнo актуальним. Аналіз останніх
досліджень і публікацій свідчить про те, що проблема ігрової діяльності
школярів завжди привертала увагу багатьох вчених, педагогів та методистів.
Значний внесок у теорію та практику ігрових технологій внесли К. Ушинський, В.
Сухомлинський, А. Макаренко, Ш. Амонашвілі, Д. Ельконін. Дослідження в галузі
застосування ігор на уроках іноземної мови у початковій школі здійснювали Н.
Бібік, О. Близнюк, Л. Врублевська, Т. Гавінська, С. Ніколаєва Т. Олійник, Л.
Панова, О. Федрикова, Т. Шкваріна та ін. Проте питання ефективності ігор у
процесі формування іншомовної комунікативної компетенції у молодших школярів на
уроках англійської мови потребує подальшого вивчення. Метою статті є розкрити суть гри та показати її ефективність у
процесі навчання англійської мови у початковій школі. Виклад основного матеріалу. Про навчальну роль гри відомо давно. Гра виховує,
навчає, розважає, соціалізує. В. Сухомлинський говорив: «Без гри немає і не
може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно,
через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про
навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості» [2, с. 95].
Гра є найсильнішим мотивом у процесі оволодіння учнями англійською мовою, адже
вона створює позитивне сприйняття та формує подальше ставлення школяра до мови,
яка вивчається. Оскільки у дітей швидко зникає інтерес до завдань, які для них
є занадто складними, важливо враховувати вікові особливості та розумові
здібності школярів. Адже за допомогою ігор класичне «зубріння» граматичного
матеріалу чи лексичних одиниць перетворюється у захопливе дійство. Ігри
захоплюють дитячу увагу, спонукають їх до самовдосконалення. Як стверджувала Т.
Шкваріна, сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм
можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і
надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень [3, с. 23]. У сучасній
методиці існує чимало визначень поняття «гра». Розглянемо декілька з них: • вільна форма
діяльності дітей, яка пізнає, вивчає навколишній світ, відкриває широкий
простір для особистої творчості, активності, самопізнання, самовираження; • практика
розвитку; діти грають тому, що розвиваються, а розвиваються, тому, що грають; •
основна сфера розвитку дітей, у ній розв’язуються проблеми відносин між дітьми,
набуття досвіду взаємовідносин між людьми в майбутньому [1, с. 4]. Отже, як
видно з вищезазначеного у всіх визначеннях спільним є те, що гра – це розвиток.
Коли дитина грається вона безсумнівно розвивається, набуває соціального досвіду
(адже гра – це не тільки спілкування учня з учителем, але з іншими дітьми), що
є необхідною умовою становлення свідомої особистості. За допомогою ігор вона вчиться
працювати в команді, поважати та прислухатися до думок інших, щиро радіти
перемозі та гідно приймати поразку. За Д.Б.
Ельконіним, ігри виконують такі функції: розважальну (це основна функція гри –
розважити, надихнути, розбудити інтерес); комунікативну (освоєння діалектики
спілкування); функцію самореалізації в грі як полігоні людської практики;
терапевтичну (подолання різних труднощів, що виникають в інших видах
життєдіяльності); діагностичну (виявлення відхилень від нормативної поведінки,
самопізнання в процесі гри); функцію корекції (внесення позитивних змін у
структуру особистісних показників); функцію міжнаціональної комунікації
(засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей); функцію
соціалізації (включення в систему суспільних відносин) [4, с. 96]. Відповідно до вищеперерахованих функцій можемо стверджувати, що ігрова
діяльність є провідною в практиці викладання англійської мови у початкових
класах. Ігри формують у школярів позитивні якості особистості, зміцнюють
позицію учня у колективі, сприяють його всебічному розвитку та
самовдосконаленню. Для молодших школярів провідною діяльністю являється саме гра, тому, на
нашу думку, використання ігор на уроках англійської мови є надзвичайно важливим
явищем. Гра – охоплює всі
види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Це свідчить про те, що вона сприяє досягненню високої результативності
навчання. Також великий плюс використання ігор на уроках англійської мови в
тому, що під час їх проведення можна використовувати різні форми роботи,
наприклад, учасники гри можуть працювати індивідуально, в парах, малих групах,
командах, тощо. Рольові ігри, які є
невід'ємною частиною комунікативної методики навчання іноземних мов, дозволяють
моделювати в класі ситуації іншомовного спілкування. Кожен учень виступає у
запропонованій йому ролі і вирішує певні завдання спілкування, виходячи з його
мети, ситуації, обставин комунікації, власних намірів і намірів однокласників,
взаємовідносин між ними і ролей, які виконують усі учасники спілкування [5,
c.3]. За допомогою гри добре опрацьовується вимова, активізується лексичний і
граматичний матеріал, розвиваються навички аудіювання, усного мовлення. Зазначимо, що ігрова діяльність посильна для учнів з
різними рівнями навчальної успішності. Захоплюючись
нестандартними формами роботи, діти не помічають, що вчаться, пізнають,
запам’ятовують нове, орієнтуються в надзвичайних ситуаціях, поповнюють запас
уявлень, поняття, розвивають фантазію. Навіть найбільш пасивні учні беруть участь у нестандартних змаганнях з
великим бажанням, оскільки тут він може проявити свою винахідливість,
кмітливість та нестандартний хід мислення. Усвідомлення того, що завдання гри
посильні для учня і дають йому однакові шанси на перемогу, допомагають йому
долати сором’язливість, формують впевненість у процесі спілкування англійською
мовою та мотивують до подальшого вивчення. Таким чином, результати навчання
покращуються, а мовний матеріал засвоюється ефективніше. Аналіз
науково-методичних джерел дозволяє нам зробити висновок, що використання гри на
уроці у початковій школі сприятиме формуванню у молодших школярів міцних знань
з англійської мови. При цьому необхідно дотримуватись певних умов та
рекомендацій: 1. Чітко та конкретно формулювати мету кожного уроку, вибирати
відповідну гру, яка допомагатиме розв’язати поставлені завдання уроку. 2.
Систематично використовувати навчальні ігри, урізноманітнювати та ускладнювати
їх в міру формування в учнів навичок та удосконалення умінь. 3. При виборі гри
враховувати її мету, вік учнів, на який вона розрахована, можливості
поступового її ускладнення та лексичного наповнення. 4. Не затрачати багато
часу на пояснення умов гри, приступати до її проведення тільки після того, як
всі учні зрозуміють зміст та правила гри. 5. Враховувати інтереси та потреби
учнів. 6. Здійснювати індивідуальний підхід та пам’ятати про суб’єкт –
суб’єктні відносини між учнем та учителем. 7. Залучати всіх учнів до
навчально-ігрової діяльності, незалежно від рівня знань. 8. Мотивувати учнів,
демонструючи цікаві методи навчання англійської мови, зацікавлювати грою, як
засобом навчання. 9. Оцінювати діяльність учнів, а не особистість. 10.
Створювати позитивний емоційний фон навчання за допомогою гри, опосередковано
впливати на хід і результати діяльності учнів. 11. Використовувати ігрові
ситуації під час формування і удосконалення навичок діалогічного мовлення. 12.
Використовувати ігрові елементи на уроках англійської мови для розвитку
творчості молодших школярів та критичного мислення. Отже,
гра є основним видом діяльності дитини в молодшому шкільному віці. Це -
ефективний засіб для розвитку інтересу до вивчення іноземної мови, що допомагає
сформувати мовну та мовленнєву компетенції учнів початкової школи. Гра на уроці
значно полегшує навчальний процес, наповнює його цікавим змістом, дає широкі
можливості для практичного застосування вивченого матеріалу. В умовах гри
формується характер дитини, відбувається її підготовка до комунікативної
взаємодії. Важливо врахувати, що успішність використання ігрової ситуації на
уроці буде залежати від чіткої організації, залучення всіх учнів до гри та
систематичності її проведення. Вважаємо, що такий підхід сприятиме підвищенню
навчальної активності школярів молодшого шкільного віку. Список використаних
джерел 1. Козак А.М. Використання гри на уроках
іноземної мови / А.М. Козак // Англійська мова та література. – 2011. – №
14(312). – С. 4-6. 5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям
/ Сухомлинський В.О. // Вибрані твори: в 5-ти т. – Т. 3. – К.: Рад. школа,
1977. – 670 с. 3. Шкваріна Т.М. Англійська мова для
дітей : програма, метод. реком. / Т.М. Шкваріна. – К.: Шк. світ, 2008. – 112 с. 4.
Эльконин Д.Б. Психология игры / Д. Б.
Эльконин. – М.: Педагогика, 1978. – 238с. 5.
Тарнопольський О.Б. Методика проведення
рольових та ділових ігор у навчанні іноземних мов / О.Б.Тарнопольський. –
Дніпропетровськ: Видавництво ДУЄП, 2003 – 249 с.
Формування громадянської компетентності на уроках
англійської мови. Методичні рекомендації.
Сьогодення ставить
перед педагогами все нові і нові виклики. Необхідно не просто подати матеріал
учням , а й навчити їх швидко адаптуватися до умов полікультурного світу, який
весь час змінюється. Сучасним молодим людям недостатньо мати міцні знання, вони
повинні також вміти ними користуватися, постійно здобувати нові та мати сформовані
життєві компетентності, необхідні для
успішної самореалізації в житті , навчанні та праці.Вміння навчатися впродовж
життя, критично мислити , ставити цілі та досягати їх, працювати в команді,
бути відповідальним громадянином своєї країни, розуміти механізми її
функціонування стають все більш затребуваними у суспільстві. Провідним засобом
реалізації зазначених цілей є компетентнісний підхід до організації навчання у
загальноосвітній школі на основі формування ключових компетентностей як
результату навчання.Соціальна та громадянська компетентність є однією з них. Соціальна та
громадянська компетентність передбачає уміння , які сприяють ефективній та конструктивній
участі у громадському житті,уміння працювати в команді, попереджати та розв’язувати
конфлікти , досягати компромісів. Людина
зі сформованою громадянською компетенцією розуміє, поважає та захищає свої
права, інтереси й виконує обов’язки .Адже бути свідомим громадянином своєї
держави означає бути її патріотом, знати та поважати її історію. Отже громадянська
компетентність- це цінності і ставлення, навички і знання. Саме уроки
іноземної мови сприяють розумінню іншомовної культури, поглиблюють розуміння
власної, формують толерантне ставлення до думки інших та почуття власної
гідності. Розвиток соціальної
та громадянської компетентності на уроках англійської мови в межах наскрізної
змістової лінії «громадянська відповідальність» спрямовано на формування уміння
спілкуватися іноземною мовою, знати
історію та традиції не тільки свого народу, а й розуміти культурні реалії
народу, мову якого вивчають. Так в «Навчальних
програмах з іноземних мов» зазначено що, реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє
формуванню відповідального члена громади і суспільства , який розуміє принципи
і механізми їх функціонуваня. Засобами
іноземних мов учнів орієнтують на уміння: давати обгрунтовану
оцінку особливостям життєдіяльності в демократичному суспільстві, презентувати свою роль
у його розвитку, висловлювати власну
громадянську позицію та свої погляди щодо різноманітних соціальних проблем як у
власній країні, так і у світовому просторі; дискутувати довкола
питань про свою роль і місце у сучасному мультилінгвальному та полікультурному
середовищі, обгрунтовуючи власні погляди конкретними прикладами із життя
світової спільноти. Учитель іноземної мови, не порошуючи логіку вивчення предмета, може наповнити новим громадянознавчим змістом теми, а також через методи та засоби навчання
впливати на формування громадянських якостей учнів. Формування
громадянської компетентності доцільно здійснювати через навчання на трьох
рівнях: засвоєння знань про громадянську відповідальність, розвитку розуміння і
ставлення до громадянської відповіальності, а також через здобуття практичного
досвіду громадянської відповідальності.Навчати про, навчати для, навчати через. Дану компетентність
можна формувати через зміст навчання. Принцип дитиноцентризму передбачає виклад
тематичного матеріалу від дитини до навколишнього світу. Тема «Я, моя родина,
друзі» дає учням знання самого себе та усвідомлення власних індивідуальних
особливостей.Тема «Шкільне життя» розвиває ,поглиблює ці знання та доповнює їх
знаннями про здібності та уміння інших людей.Вивчаючи тему «Моє місто, селище»
, учні мають змогу не тільки краще вивчити історію свого краю, а й окреслити
проблеми.Усвідомлення , що людина є частиною усього світу , можливість
подивитися на себе через знання і досвід інших людей можливе при вивченні таких
тем як «Україна», «Життя молоді», «Україна в світі» та інші. Таким чином можна
сказати , що зміст навчання спрямовує учнів йти від особистого до глобального. Вивчаючи мову народу, який нею спілкується учні
знайомляться з культурою, традиціями, звичаями і набувають вмінь міжкультурного
спілкування. Громадянська
компетентність передбачає не тільки знання, а й вміння поводитись в тій чи
іншій ситуації, сповідування
демократичних цінностей, толерантність у спілкуванні з іншими. Навчання через
практичний досвід –це використання різноманітних стратегій для власної
комунікації іноземною мовою, взаємодії з іншими, переконувати, аргументувати,
досягати взаєморозуміння у ситуаціях міжкультурного спілкування, переконувати
засобами іноземної мови у важливості дотримання прав людини, обирати й
застосовувати доцільні комунікативні стратегії віповідно до різних
комунікативних ситуацій. Для формування
громадянської компетентності важливим є не тільки зміст , а й методи
навчання.Слід обирати більш демократичні методи навчання, орієнтовані на
особистість учня, ті які грунтуються на спільній колективній меті, ті які тісно
пов’язують теорію з практикою, з залученням учнів до індивідуального та
колективного оцінювання. . Пріоритетну роль у формуванні громадянської компетентості мають відігравати активні й
інтерактивні технології та методи навчання, що стимулюють творчість,
ініціативу, самостійне та критичне мислення учнів і базуются на принципі
багатосторонньої взаємодії. Методика громадянської освіти потребує створення у
процесі викладання системи навчальних ситуацій, в яких на практиці апробуются
засвоєні громадянські знання, вміння та цінності. Інтерактивні методи навчання спонукають
цікавитися суспільно- політичним життям своєї громади, свого міста, своєї
країни, бути активним учасником тієї чи іншої події.Робота в парах та малих
групах, дозволяє здійснювати спілкування в межах певних тем і ситуацій,
ефективно взаємодіяти з іншими. Обговорюючи різноманітні питання, учні
навчаються аргументувати свою точку зору, толерантно відноситись до думки
інших, приймати спільне рішення. Ділова гра надає
змогу уявити себе в тій чи іншій ролі та формує вміння обирати й застосовувати
в разі потреби різноманітні комунікативні стратегії.Приміряючи різні ролі, учні
навчаются взаємодіяти один з одним, формують різні типи поведінки.Але треба
пам’ятати , що учні повинні кожного разу виконувати інші ролі та добре знати
правила поведінки в тій чи іншій ситуації. Вміння набуті при
роботі в парах та малих групах, дозволяють ефективно застосовувати проєктні
технології.На мою думку, саме проєктні технології спонукають до активності та
творчої діяльності. Як правило проєкти
завжди викликають найбільшу зацікавленість.Учні самі можуть обирати тему
проєкту та форму презентації, а це завжди спонукає до творчості та критичного
мислення.Проєкти тісно пов’язані з реальним життям і дають змогу інтегруватися
в інші предмети, що дає змогу ще більш урізноманітнювати теми та
завдання.Працюючи над проєктами, учні починають усвідомлювати такі цінності, як
повага до людської гідності, інших думок, переконань, поглядів. Формуються
вміння брати на себе відповідальність за прийняте рішення та упевненість у
своїх силах.Сформовані комунікативні навички дають можливість долати труднощі,
виявляти помилки та швидко їх виправляти.Ніщо не мотивує так сильно як власний
успіх. Іншим цікавим
прийомом є- виконання вправ, направлених на формування громадянської
компетентності.Вони допомагають не тільки освоїти зміст предмету, а й розвивати
компоненти громадянської та соціальної компетентностей. Вправи формують такі
складові як: повага до прав людини, навички співпраці, гнучкість та уміння
адаптуватися.Вони дають змогу примінити знання на практиці. Важливим аспектом громадянської
компетентності є вміння критично оцінювати себе та інших. Самооцінка набуває
актуальності як ніколи. Індивідувальне та колективне оцінювання можна проводити
за допомогою ментальних карт. Адже кожна працююча людина повинна бачити
результати своєї роботи. Отже людина з
сформованою громадянською компетентністю знає про права людини і демократію
через власний досвід та допомагає захистити їх у разі порушення. Формування
громадянської компетентності можливе через: громадянознавчий зміст предмету; активні та
інтерактивні методи навчання; вправи на
формування громадянської компетентності; партнерські
відносини учня та вчителя; залучення учнів до
індивідуального та колективного
оцінювання.
Список використаної літератури: 1. Рафальська М., Боярчук О. Громадянська
відповідальність: 80 вправ для формування громадянської та соціальної
компетентностей під час вивчення різних шкільних предметів, 5-9 клас. «Основа»
2017 с 5-10. 2. Вербицька П. Вчителі суспільних
дисциплін у добу змін / Вербицька П. //Доба –2005. – №2(14). – с.6 – 11 . 3. Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11
класи. 4. Пометун О.І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції
сучасної педагогічної науки / Пометун О.І. // Вісник програм шкільних обмінів .
– 2005. – № 23. – С. 18 БУДЬ В ТРЕНДІ: СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ВСТУП Найбільша
цінність для освіти в наші часи – особистість кожного учня, тому одним із
пріоритетних напрямків у навчанні є «дитиноцентризм». Основне завдання сфери
освіти полягає у створенні умов для розвитку та становлення кожної людини як
особистості. А нові економічні та політичні реалії вимагають формування в
українських педагогів та їх вихованців сучасного світосприйняття, прийняття
європейських цінностей. Необхідно досягати нових мовних стандартів, які
сприятимуть опануванню нових знань та застосуванню їх у повсякденному житті. Оскільки мова
залишається єдиною універсальною базою мислення людини, то знання іноземної
мови слід розглядати як засіб вдосконалення інтелектуальних здібностей особистості
(пам’яті, уяви, критичного, логічного, креативного мислення). В свою чергу творчість,
креативність є найвищими виявами розвитку людського розуму. Творча здібність —
це здатність дивуватися й пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних
ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового, створення предметів
матеріальної і духовної культури, виробництво нових ідей, відкриттів. Завдяки
творчій діяльності в дитини розвивається здатність самостійно реалізувати свої
можливості, а самореалізація веде до особистісного зростання. Вимоги часу
ставлять завдання щодо застосування на уроках іноземної мови технологій, які б
сприяли інтелектуальному розвитку кожного учня в умовах колективного навчання.
Тому, до таких технологій можна віднести: метод проєктів, ігрову діяльність,
використання мультимедійних засобів та засобів для дистанційного навчання,
впровадження інтегрованих уроків та методики CLIL.
СУЧАСНІ
ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ «Метод проєктів» набув широкого розповсюдження в практиці навчання
іноземним мовам в умовах шкільної освіти. Існує ряд наукових досліджень, в яких
підтверджена ефективність використання цієї технології. Як зазначають
фахівці, проєкт є самостійною роботою учнів, в якій мовленнєве спілкування
органічно вплітається в емоційно-інтелектуальний контекст іншої діяльності. Робота
над проєктом – це творча діяльність. Діти активно взаємодіють один з одним,
здійснюють пошукову діяльність. Так у здобувачів освіти розвивається творча
компетенція, яка пов’язана із інтелектуальними здібностями. Виконуючи творчі
завдання, кожна дитина має можливість проявити власну ініціативу, фантазію,
креативність, активність та самостійність у вирішенні проблеми. Робота над
проєктом — це багаторівневий підхід до вивчення мови, що охоплює читання,
аудіювання, говоріння і граматику. Під час
використання «Методу проєктів» одночасно застосовується ще одна сучасна
технологія навчання – технологія співпраці. Основна ідея цієї технології
полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних
навчальних ситуаціях (однією з яких і може бути створення проєкту). Діти
об’єднуються в групи, отримують спільне завдання, обговорюють роль кожного і
приступають до роботи для досягнення поставленої мети. Кожен учень відповідає
не тільки за результат своєї роботи, але й за результат усієї групи. Наведу деякі
приклади, як на своїх уроках англійської мови використовую вищезазначений
метод. У першому класі під час вивчення теми “Weather” (ІІ семестр) діти
починають працювати над першим проєктом “Seasons. Weather”. Діти об’єднуються у
чотири групи відповідно до назв пір року (winter, summer, spring, autumn).
Завдання кожної групи пригадати, проаналізувати і відобразити в своєму проєкті
за допомогою вирізок (готує вчитель), малюнків та позначок погоду, яка є
характерною для тієї чи іншої пори року. Діти розподіляють обов’язки кожного у
своїй групі, активно працюють, а по закінченню оформлення спільної роботи
захищають свій проєкт (презентація постеру всій групі із коментуванням). Під час
вивчення теми “Body” в першому класі (ІІ семестр) для дітей цікавим є проєкт
“Our skeleton”. Після того, як на попередніх уроках ознайомились та вивчили
лексику (назви частин тіла), використовуючи отримані знання можна виконати
проєкт. Діти об’єднуються в пари, отримують від вчителя заготовки (вирізки
частин тіла-скелета людини та декілька зайвих частин, наприклад тварин або
комах) (мал.1). Завдання кожної пари – «скласти» скелет людини (вчитель
обов’язково наголошує, що серед вирізок є зайві компоненти). Презентація
виконаних робіт відбувається із коментуванням. Під час
вивчення цієї ж теми можна використати ще проєкт “Make a robot”. Замість
скелету людини діти в парах (або групах) складають роботів-трансформерів,
зображення яких вчитель заздалегідь розрізає на частини (відповідно до вивчених
частин тіла) (мал.2). Окрім того, що пара (група) за допомогою клея «збирає»
робота, необхідно ще придумати йому ім’я. Презентація відбувається як і завжди
з коментуванням. У третьому
класі під час вивчення теми “At the hospital” (ІІ семестр) діти працюють
групами над прєктом “Fever”, в якому досліджують, аналізують і приходять до
висновків: що таке fever, ефективні способи лікування та необхідні засоби
попередження та профілактики захворювань. Діти разом з вчителем готуються до
роботи заздалегідь – приносять вирізки, малюнки, за допомогою яких і створюють
проєкт, а потім і захищають із коментуванням (мал.3). Актуальним
також залишається використання ігрових видів роботи на уроці іноземної мови. «Ігрова діяльність» визначається в методиці викладання іноземних мов як одна
із сучасних технологій навчання. Гра, як складна та захоплююча діяльність,
вимагає великої концентрації уваги, тренує пам'ять, розвиває мислення та
мовлення, сприяє процесу соціалізації особистості. Гра є одночасно і методом, і
формою організації навчального процесу, а під час її застосування засвоюється
до 90% інформації. Завдяки ігровим моментам у дітей посилюється мотивація та
інтерес до вивчення предмета, в нашому випадку англійської мови. Ігри можна
використовувати на будь-якому етапі уроку. Ведучим на початку знайомства із
правилами гри, на мою думку, повинен бути вчитель, але пізніше може бути хтось
із дітей. Ігри, які активно використовую на своїх уроках: What’s missing?: Можна використати картки або предмети. Ведучий просить усіх гравців
“Close your eyes” і, доки у всіх заплющені очі, прибирає картку або предмет.
Після цього промовляє “Open your eyes” і гравцям потрібно здогадатись що ж
зникло. Guess the …: Можна використати картки або предмети. Познайомити гравців із наявними у
грі картками або предметами. Потім: якщо це картки, то перевернути на зворотній
бік; якщо це предмети – покласти у непрозорий мішечок або пакет. Один гравець
називає слово з картки (предмет) і перевертає картку (дістає предмет). Якщо
назване слово співпало із карткою (предметом), то гравець забирає своє
досягнення. Якщо ні – то залишає відкритим на ігровому полі (дошка, парта).
Перемагає той, хто назбирає більше карток (предметів). Telephone:
Аналог україномовної версії гри «Зламаний телефон». Гравець, який стоїть
останнім може назвати слово, яке до нього «дойшло» через «телефон», або взяти
названий предмет (картку із відповідним зображенням). Можна ускладнити –
замість слова використати словосполучення або речення. Eatable/ Uneatable: Аналог україномовної версії гри «Їстівне/ неїстівне».
Для гри потрібен м’ячик. Funny аlphabet: Діти по одному або парами «формують» по одній літері з англійського
алфавіту, а інші учасники намагаються відгадати «зашифровану» букву. Snowballs:
Діти об’єднуються у дві групи. Кожен учасник на аркуші паперу пише одне
найскладніше на його думку слово із вивченої теми. Команди обмінюються аркушами
із словами. Завдання кожного гравця прочитати отримане слово, зробити з паперу
«снігову кульку» і закинути її в кошик (коробку, відро тощо). Команда отримує
один бал за правильно прочитане слово і ще один бал за потрапляння «кульки» у
кошик. Якщо гравець потребує допомоги своєї команди для прочитання слова, то
він говорить “Help” і отримує потім не один бал, а половину. Виконують завдання
команди по черзі. Перемагає команда, яка після завершення гри має більшу
кількість балів. Catch the …: Для цієї гри потрібні мухобійки. Перед початком гри картки із кольорами
або іншими вивченими предметами, словами розташовуються по всьому класу.
Ведучий говорить слово (одне з тих, що на картках), а гравець повинен швидко
«впіймати» відповідне зображення або напис за допомогою мухобійки. Хто зробив
це першим – той і переміг. Можна грати парами або командами і підраховувати
бали за кожне «впіймане» слово. A forbidden movement: Перед початком гри ведучий із гравцями домовляються про
один «заборонений» рух. Під час гри ведучий називає різні рухи (stand up, turn
around, clap your hands …). Учасники виконують всі рухи, а коли почують «заборонений» - не виконують цей рух. Можна
домовитись, що під час «забороненого» руху діти щось вигукують. A clever speaking parrot: В ролі «clever speaking parrots» є діти. Ведучий
показує по одній картки із зображеннями (словами) і називає їх, допускаючи
іноді помилки. «Розумні папуги» говорять (повторюють) виключно те, що названо
правильно, а під час «помилки» вчителя закривають «дзьоб» «крилами». Ігрова
діяльність сприяє комунікативній спрямованості навчального процесу, активізації
мисленнєвих дій учнів при опануванні англійської мови, як засобу спілкування,
підвищенню мотивації учіння, індивідуалізації навчання. Однією із
важливих технологій інноваційного навчання є також використання мультимедійного комплексу (МК) та
засобів для дистанційного навчання (інтерактивна дошка, персональний комп’ютер,
мультимедійний проектор, ноутбук, планшет, телевізор та навіть смартфон). Такий
комплекс поєднує всі переваги сучасних комп’ютерних технологій і виводить процес
навчання на якісно новий рівень. Завдяки наочності й інтерактивності МК
дозволяє залучити весь клас до активної роботи. На уроках
англійської мови можна використати відео з YouTube чи інших джерел в інтернеті
або створити власні. Наприклад, під час уроку з теми “Money” в 6 класі на
початку уроку можна переглянути відео https://www.dailymotion.com/video/x59ocbs “Learn English Money from 1p to 50 Pounds Best Learning
Video”. Учні здогадаються про тему та мету уроку, почують та повторять
необхідну лесику і побачать як же насправді виглядають монети і купюри. А перед
початком роботи із проєктом в третьому класі “Fever” варто почати із перегляду
пісеньки https://www.youtube.com/watch?v=g3qSQ0Z9vqA “Baby Fever Care”, яка може надихнути дітей на роботу
над проєктом та допомогти у вирішенні поставленого завдання. На одному з уроків
у 7 класі з теми “Entertain Yourself” після вивчення різних жанрів фільмів на
початку наступного уроку можна переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=w65e7O1TmM8 “Movie Vocabulary” для активізації лексики. Якщо в
інтернеті немає необхідного відео, то можна зробити власне. Для цього я
спочатку роблю презентацію на відповідну тему і за допомогою програм Zoom
(увімкнути запис ефіру) або Screecastify (до 5 хвилин) записую власні відео. Ці
відео можна показати в класі під час уроків, публікувати на своєму каналі в
YouTube, публікувати в Google Classroom під час дистанційного навчання. Для перевірки
знань з певної теми в Google Classroom я прикріплюю власні тести створені за
допомогою Google Forms або Online Test Pad. Ці тести діти виконують незалежно
від форми навчання (очна чи дистанційна). В тестах Google Forms є можливість
вставити малюнок перед заголовком тесту, тому діти мають можливість побачити
предмет вивчення під час виконання тестів. А сервіс https://onlinetestpad.com/ пропонує великий різновид тестів, кросвордів,
тренувальних або перевірочних діалогів. При використанні цього сервісу можна
встановити обмеження у часі, у кількості спроб виконання завдання з однієї ІР
адреси (якщо є потреба). Нижче наведені
зразки тестів із використанням Google Forms (мал.4), вигляд сторінки сервісу
Online Test Pad (мал.5) та зразок діалогу з теми “Shopping” (мал.6).
Окрім усього
вищезазаначеного в 1-3 класах НУШ на очних та дистанційних уроках активно
використовую безкоштовний онлайн додаток до підручника “Quick Minds for
Ukraine” Герберта Пухти, Гюнтера Гернгроса, Пітера Льюіс-Джонса https://www.quickmindsapps.es/ . Там є ігри, пісні, мультики, які повністю співпадають
із темами підручників (мал.7).
МК надає
унікальні можливості для роботи і творчості за значної легкості в управлінні.
Необхідно зважати на те, що сучасні школярі, у яких є комп’ютери, ноутбуки,
планшети, смартфони, сприймають це як щось звичайне. Можливості МК дозволяють
переключити школярів на розуміння того, що відео та ігрові програми успішно
використовуються для навчання, сприяють розвитку творчої активності, захопленню
предметом, створенню найкращих умов для опанування навичок аудіювання і
говоріння, що забезпечує, врешті-решт, ефективність засвоєння матеріалу на
уроках англійської мови. Інтегровані уроки і методика CLIL є одними із сучасних технологій навчання в школі, що
сприяють розвитку творчого потенціалу учнів і вчителів. Внутрішньопредметна і
міжпредметна інтеграція сприяє подоланню фрагментарності та мозаїчності знань
учнів. Інтеграція забезпечує оволодіння комплексним знанням різних предметів
при вивченні однієї теми. Content and
Language Integrated Learning (CLIL) – технологію предметно-мовного
інтегрованого навчання – запроваджено у багатьох європейських країнах. Термін
(CLIL) був розроблений Девідом Маршем у 1994 році, який вперше описав
методологічний підхід, за яким вивчення іноземної мови відбувається
інтегровано. CLIL відноситься до ситуацій, коли предмети або їх частини
вивчаються іноземною мовою з подвійною метою, а саме – вивченням змісту з одночасним
вивченням іноземної мови. Сучасні
освітні методики визначають CLIL як дидактичну технологію, що дозволяє
формувати в учнів лінгвістичні й комунікативні компетенції нерідною для учнів
мовою в тому освітньому контексті, в якому в них відбувається формування й розвиток
загальнонавчальних знань та умінь. CLIL має на
меті поєднати вивчення іноземної мови з іншими навчальними предметами
(біологією, фізикою, хімією, історією, літературою та ін). Цікавий матеріал
заохочує учнів до вивчення іноземної мови, закладає лінгвістичну базу, яку вони
зможуть розвивати у майбутньому. ВИСНОВКИ Серед
позитивних сторін вищезгаданих методик слід відзначити підвищення мотивації до
вивчення іноземної мови, цілеспрямованість до оволодіння іноземною мовою для
вирішення конкретних комунікативних задач, пріоритетність розвитку умінь
спілкування іноземною мовою, занурення у створене мовне середовище, розширення
словникового запасу. Якісна
підготовка здобувачів освіти неможлива без використання сучасних інноваційних
освітніх технологій. Сучасному вчителю важливо знати новітні методи викладання
іноземної мови, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально
підібрати той чи інший метод викладання відповідно до рівня знань, потреб та
інтересів учнів. Методи навчання не є простими алгоритмізованими одиницями, їх
раціональне та вмотивоване використання на заняттях з іноземної мови вимагає
креативного підходу з боку вчителя. Процес
навчання іноземної мови — не автоматичне вкладання навчального матеріалу в
голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної
активної участі в процесі. Цього можна досягти тільки активним навчанням за
допомогою інноваційних освітніх технологій.
ВИКОРИСТАНА
ЛІТЕРАТУРА: 1. Активні
методи навчання у викладанні іноземної мови: Посібник для викладачів іноземних мов / Під ред.
Бельтюковой .- Томськ : У Томського ун-та,1999. 2. Бочарова
Л.Н. Ігри на уроках англійської мови на початковому і середньому ступенях
навчання // Іноземні мови в школі .- 1996.- № 3. - С.50-55 3. Виготський
Л.С. Педагогічна психологія.- М.: Педагогіка,1991. 4.Інноваційні
освітні технології у вивченні англійської мови (Якименко С. С., СШ № 17, м.
Харків) http://journal.osnova.com.ua/article/52127 5. Любечко
О.В. Сучані технології навчання та їх використання на уроці вноземної мови https://vseosvita.ua/library/sucasni-tehnologii-navcanna-ta-ih-vikoristanna-na-uroci-inozemnoi-movi-3775.html 6. Лопата Ю.М. Предметно-мовне інтегроване навчання з використанням інноваційних
технологій на уроках англійської мови для підготовки до ЗНО. – Київ - 2019 7. Content and
Languaje Integrated Learning (CLIL). A Development Trajectory DAVID MARSH –
Edita: Servicio de Publicaciones de la Universidad de Córdoba. – Córdoba. –
2012.
4 нових підходи у викладанні англійської мови На
сучасному етапі найбільш популярним підходом у викладанні англійської мови є
логічний, класичний і зрозумілий Presentation Practice Production (презентація,
практика, продукування). Але розповсюдження соціальних мереж та інтернету
загалом змінило спосіб вивчення іноземних мов в кращий бік. Тому вчителю
потрібно враховувати потреби та інтереси сучасних учнів. Хоча традиційні методи, такі як аудіо-мовленнєвий і прямий
методи все ще пропонують корисні елементи, вони явно застарілі в сучасному
класі. Комунікативний підхід, який був дуже популярний в кінці 90-х років, до
цього часу розглядається як останнє досягнення у викладанні англійської мови. Але
стає зрозумілим, що потреби сучасних учнів потребують нових стратегій. Отже, розглянем 4 нових підходи у
викладанні англійської мови. 1 Підхід
на основі завдань TBL (Task
Based Learning). Традиційна розробка
навчальних програм і планування занять базувалася на темах, які вважались
корисними для учнів. Це означало, що учні повинні були вивчити граматику та
лексику яку, на думку педагогів, учні повинні знати. Внесок учня був
мінімальний. Тому дуже важливо складати плани уроків, які прив’язані до
діяльності, де всі учні можуть відчувати себе конфортно. Підхід, який базується
на завданнях, акцентується на навичках і компетенціях. TBL
ізолює індивідуальні навички і компетенції, щоб навчати матеріалу, який учні
повинні знати для досягнення свої цілей і завдань. Прикладами завдань можуть
бути: замовлення в кафе, підготовка до вечірки чи більш складні завдання, такі
як критика фільму чи висловлювання думки про якусь відому людину. При такому
підході мова яка вивчається, використовується для самого завдання, а не
навпаки. Щоб цей метод працював, вчителі мають розуміти потреби і очікування
своїх учнів, щоб розробляти уроки, які
допоможуть їм досягти успіху. Граматика, словниковий запас і мовленнєві навички-це
тільки ті засоби, які дозволяють учням досягти своїх кінцевих результатів.
Перед тим, як використовувати підхід, що базується на завданнях, вчителі мають
запитати себе: «Чому мої учні вивчають англійську»? Потім вчитель повинен
знайти спосіб допомогти своїм учням у досягненні їх цілей. 2 Проектний
підхід (Project Approach) Як і підхід, що
базується на завданнях, проектний підхід застосовується для задоволення
реальних потреб учнів шляхом адаптації мови до навичок і компетенцій, які їм
дійсно необхідні особисто. Застосування цього підходу починається з визначення
конкретної мети яка поставлена одним чи групою учнів. Наприклад, у нас є клас
підлітків, яким не цікаво навчатись. Розпочнемо з оцінювання потреб, виявлення,
що їх цікавить і які теми їм насправді потрібно знати. Ця оцінка виведе нас до
розробки одного всеохоплюючого проекта, який буде кінцевим результатом семестра
чи навчального року. Цей проект може бути чим завгодно від усної презентації до
вистави. В будь-якому разі проект повинен складатись із окремих завдань, які
приведуть учня до конкретної мети. Сприймайте проект, як всебічне, кінцеве
оцінювання. Беріть до уваги, що невеликі тести чи виконання окремих завдань є
кумулятивними оцінками. Критерії оцінювання мають бути чіткими, для того, щоб
учні знали як їх оцінюють. Проектний підхід найкраще працює з великою кількістю
додаткових матеріалів, таких, як наприклад, ресурси знайдені у Fluent U.
Додавши суміш реальних відео, живих діалогів відповідного змісту, ми можемо
пожвавити урок англійської мови і дати учням матеріал необхідний для успіху. 3
Лексичний підхід (Lexical Approach). Це досить нове
віяння у викладанні англійської мови. При використанні лексичного підходу
вивчення нових слів і структур не ізольоване а в складі змістовних лексичних і
граматичних блоків, що несуть певне значення. Наприклад, недостатньо вивчити
слово make і всі його значення у словнику. Це мало допоможе. Якщо ж
вивчити фрази з make від найпростіших (make a mistake, make a sandwich)до
більш просунутих (make up your mind, make believe, it makes me feel good) то таким чином
іде поступове збагачення словника, що дозволить учням успішно розуміти і
вживати автентичну мову. Ей підхід використовують на етапі презентації нового
матеріалу. Лексичний підхід більш орієнтований на лексику ніж граматику. Увага
учнів більше акцентується на ситуаціях і фразах які доречно в них вживати ніж
на правилах і структурах. Лексичний підхід дозволяє нам використовувати одну і
туж лексичну одиницю в різних контекстах, вправах і абсолютно на всіх рівнях
вивчення мови. 4 Використання смартфонів на уроці Так як майже в
кожного є доступ до інтернету, заборона смартфонів може в кінцевому результаті
може бути втраченою можливістю для подальшого підвищення якості навчання.
Смартфони вже є частиною сучасного життя. Багато вчителів вважають, що вони
відволікають учнів. Але ці гаджети мають багато корисних функцій для учнів:
таких як словник перекладач і додатки граматичних довідників. Але учні також
повинні розуміти, що їх телефони призначені не для ігор, а для використання як
засіб навчання. Так чудовим довідником
по словнику є мобільний додаток Word Reference.Крім перекладів тут є словник і форум, де користувачі
коментують складні слова і вирази. Учні також можуть використовувати свої
телефони для доступу до безкоштовних онлайн-вправ, які закріплюють навички
набуті на уроці. Головне-це творчий підхід у використанні смартфонів. Але знову
ж таки, важливо переконатись, що учні використовують свої технології для
навчальної діяльності в класі і не відволікаються від неї.
Отже на сьогоднішній день вчителеві потрібно постійно вдосконалювати власні знання про методи навчання іноземних мов, впроваджувати у власну викладацьку практику новітні освітні концепції та йти в ногу з часом. Розвиток наскрізних умінь ключових
компетентностей учнів НУШ у процесі навчання англійської мови Development of cross-cutting skills of key
competencies of NUS students in the process of learning English
Статтю присвячено питанням особливостей
функціонування розвитку наскрізних умінь ключових компетентностей учнів НУШ у
процесі навчання англійськой мови. Ключові слова: уміння, НУШ, англійська мова. Статья посвящена вопросам особенностей функционирования
развития сквозных умений ключевых компетентностей учащихся в процессе обучения
английскому языку. Ключевые слова: умение, НУШ, английский. The article is devoted to the peculiarities
of the functioning of the development of cross-cutting skills of key competencies
of NUS students in the process of learning English. Key words: skills,
NUS, English language. Постановка проблеми. Велику увагу цим
питанням приділили закордонні вчені – З.Горжеляк, П.Еберхардт, Р.Федан,
Т.Коморніцкі, T.Лієвські, З.Макєла, M.Ростішевскі, А.Стасяк, З.Зьоло та
українські – П.Бєлєнький, З.Бройде, В.Будкін, М.Долішній, В.Євдокименко,
Є.Кіш, М.Козоріз, М.Лендьел, Ю.Макогон, М.Мальський, A.Мельник, В.Мікловда,
Н.Мікула, A.Moкій, В.Пила, С.Пирожков, С.Писаренко, В.Чужиков. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що відповідно до Концепціїї
НУШ, яку активно реалізовують заклади освіти, однією із 10 ключових
компетентностей є спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Саме цю компетентність ми розглядаємо як основну під час вивчення частин мови у
початковій школі. Для того, щоб підвищити рівень сприйняття матеріалу дітьми
варто застосовувати різні види наочностей, що і було покладено в основу нашого
дослідження. – те, що підтверджує
актуальність та сучасність. Виклад основного матеріалу. Розрізняють два види наочності: слухова
(озвучення образу) та зорова (вербально – графічна). Щоб показати творчий
підхід до навчального процесу, втілити поставлені дидактичні завдання за
допомогою навчального матеріалу, вчитель має уміти поєднувати слово і різні
види наочності. У своїх працях О. Казачинер вказує на те, що наочні посібники в
навчальному процесі виконують три основні функції: вони є засобом управління
пізнавальною діяльністю учнів, засобом виховання, джерелом інформації [1, с. 400].
Предмети,
дії або картинки, що їх демонструють, виступають джерелом сприймання. При
такому демонструванні зорове сприймання, поєднуючись із слуховим, сприяє
правильному сприйманню нового слова й міцному закріпленню його у свідомості
учнів. Поєднання різних видів наочності буде сприяти ефективному і більш
швидкому оволодінню матеріалом. Тим не менш, серед багатьох методистів, зокрема
в працях К. Карпова, А. Лур'є та М. Ляховицького існує думка, що недоцільно
говорити про керівну роль слухової чи зорової наочності в процесі навчання
іноземної мови. Якщо вони будуть використовуватися взаємопов'язано, учні більш
ефективно будуть опановувати поданий під час уроку матеріал. Ці
види наочності однаково важливі для більш ефективного процесу навчання
іноземної мови [2]. Від застосування учителем широкого комплексу наочних
засобів залежить якість навчання. У
процесі навчання іноземної мови у початковій школі використовуються різні види
наочності. Навчанню за допомогою навчальних таблиць особливу увагу приділяв Б.
Бєляєв. Важливе місце на уроках іноземної мови займає образотворча наочність,
яка має на меті дати відображення реального світу (малюнки, фотографії,
картини). Учитель на уроці дуже часто використовує наочність цієї групи. Її
перевага в тому, що вони можуть замінити дійсний предмет зображеннями, тому що
показати реальний предмет найчастіше важко чи неможливо (наприклад, тварин,
явища природи, історичні події тощо). Дана група наочності дозволяє формувати
різноманіття уявлень про країну, мова якої вивчається, про різні сторони життя
людей, природу. До образотворчих засобів наочності відносять і технічні засоби
навчальні відеофрагменти, презентації, аудіозаписи, радіо – і телепередачі.
Такі види наочності орієнтуються на зорові та слухові аналізатори учнів
(аудіовізуальна наочність) [3, с.608]. Під
час навчання широко застосовуються записи автентичних текстів. Екранні наочні
навчальні посібники, звукові навчальні посібники, а також комп’ютерні
технології, об'єднуються в групу технічних засобів навчання. Завдяки сучасним
можливостям, ми можемо широко використовувати комп’ютерні технології. Зокрема:
презентації, відеоматеріали, фільми – це не лише зручні, а й досить ефективні
засоби навчання іноземної мови. У
методиці навчання іноземних мов активно досліджувалися навчальні можливості
технічних засобів. Велика увага їм приділена в роботах К. Карпова, А. Лур'є, М.
Ляховицького та інших методистів. Доцільне застосування технічних засобів під
час вивчення іноземних мов дозволяє заповнити відсутність природного
іншомовного середовища, яке є необхідним для молодших школярів [4]. Необхідність
широкого використання різних видів наочності на уроках іноземної мови в
початковій школі викликана тим, що учні вивчають її у штучних умовах. Створення
штучного іншомовного середовища в процесі навчання іноземним мовам одне з
проблемних питань сучасної методики Наочність є опорою для розуміння
сприйнятого на слух матеріалу, забезпечує правильне осмислення на етапі
ознайомлення, крім того, завдяки наочності створюються умови для практичного
використання матеріалу, і, як наслідок, кращого розуміння та активного
використання учнями. Однак,
використання різних видів наочності може мати не тільки позитивне, а й
негативне значення. Перенасиченість використання різних видів наочності,
неправильне її застосування ускладнює формування понять, тому що відволікає
увагу учнів від суттєвих ознак показаних об’єктів, підсилюючи другорядні.
Підкреслюючи роль різних видів наочності у навчанні, не можна нехтувати тим, що
одночасно в учнів треба розвивати не тільки наочно-образне, а й
абстрактно-логічне мислення. Через це не рекомендується надмірно застосовувати
наочні засоби. Якість навчання залежить від правильного використання вчителем
різних типів наочних засобів [5]. В
цілому ж, наочність допомагає учням засвоювати мовний матеріал на уроках
іноземної мови осмислено та з інтересом. Крім того, наочність активізує
пізнавальну активність учнів, підвищує мотивацію до уроків іноземної мови,
розширює об’єм матеріалу, тренує творчу уяву, розвиває волю, полегшує весь
процес вивчення іноземної мови. Вчителю необхідно використовувати на уроках
іноземної мови широкий спектр наочних засобів. Але ступінь застосування різних
видів наочності та їх характер має відповідати певному етапу навчання.
Застосування різних видів наочності на уроках іноземної мови у початковій школі
дуже актуальна в сучасній освіті. Особливо важлива роль наочності в процесі
розвитку мислення у школярів молодшого віку. Таким
чином, особливості інтелектуальної підготовки дітей старшого дошкільного віку
до школи на засадах ідей Нової української школи позитивно впливають на
суспільне бачення дітей щодо підготовки школи. Висновки і пропозиції. Отже, використання засобів наочності на
уроках англійської мови розвиває здібності оперувати просторовими образами,
аналізувати об’єкти та їх зображення, порівнювати їх між собою, виділяти в них
загальні конструктивні особливості. Інформативна
функція – засоби наочності є безпосередніми джерелами знання, тобто носіями
навчальної інформації, представленої різними формами, що сприяє кращому
розумінню сутності явища, його структури, зв’язків тощо. Управлінська
функція – спрямована на організацію і управління навчально-пізнавальною
діяльністю учнів та передбачає їх підготовку до виконання завдань, організацію
їх виконання, отримання зворотного зв’язку і корекцію процесів сприйняття і
засвоєння даних; передбачає забезпечення засобами навчально-пізнавальної роботи
в процесі засвоєння знань і оволодіння прийомами розумової і практичної
діяльності. Залежно від виду наочності можна виділити і особливі функції:
компенсаторну, адаптивну, інструментальну, інтерактивну. Компенсаторна функція
– наочність полегшує процес навчання, сприяє досягненню цілей навчання з
найменшими витратами сил, здоров’я і часу учня. Адаптивна
функція – орієнтована на підтримку сприятливих умов протікання процесу
навчання, відповідність його віковим і індивідуальним особливостям учнів.
Інструментальна функція – використання наочності дає можливість організувати
певні види діяльності, досягти поставленої дидактичної мети. Інтерактивна
функція – забезпечує взаємодію учителя з учнями та дозволяє здійснювати
оперативний зворотній зв’язок. Таким
чином, розвиток наскрізних умінь ключових компетентностей учнів НУШ у процесі
навчання англійськой мови і впровадження методики формування інтелектуальної
підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи на засадах ідей Нової
української школи впроваджується за особливою підготовкою кожного вчителя. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1.
Вашуленко М.С. Англійська
мова і мовлення у початковій школі. Методичний посібник для вчителів. – К.,
2018, 400 с. 2.
Державний стандарт
початкової освіти. – К., 2011. / Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/462- 2011-%D0%BF 3.
Зайченко І.В. Педагогіка:
підручник / І. В. Зайченко. O 3-тє видання, перероблене та доповнене O К.:
Видавництво Ліра – К, 2016. – 608 с. 4.
Зенченко Т. Вивчення
теми «Прикметник» у 4 класі як пропедевтика комунікативної діяльності в
основній школі /Тетяна Зенченко //Українська мова і література в школі. – 2014.
- № 3. 5.
Інструктивно-методичні
рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних
предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi.
Використання інноваційних технологій та реалізація діяльнісного підходу до навчання англійської мови як неодмінна умова забезпечення мовної освіти
З досвіду роботи
вчителя англійської мови
Яготинської ЗОШ 1-3 ст.№1 Тимінько Л. М.
Використання інтерактивних методів
навчання на уроках англійської мови Використання інтерактивних методів навчання на уроках англійської мовияСьогодні у світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи , тому важливим стає не наявність у дитини певного багажу знань, особистих якостей та здібностей, а й здатність застосовувати ті чи інші компетентності в житті. Головною метою навчання іноземної мови в сучасній школі є розвиток
особистості школяра, здатного використовувати іноземну мову як засіб
спілкування в діалозі культур.
Гадаю, практичного результату навченості іноземної мови можна досягти передусім
у процесі особистісно комунікативного навчання, яке передбачає й вирішення завдань,
пов’язаних з освітою, вихованням та розвитком особистості.
Протягом усього навчання іноземної мови формується й комунікативна компетенція,
складовими якої є: лінгвістична, соціологічна, дискурсивна, стратегічна,
соціальна та соціокультурна компетенції.
Під час планування уроків дотримуюся всіх перелічених принципів та умов,
необхідних для формування комунікативної компетенції учнів: · Постійна мовленнєва практика учнів. · «Омовленість » певною мірою всіх вправ. · Використання комунікативного цінного
матеріалу. · Постійна активізація мовленнєво –
мисленнєвої активності учнів. · Мовленнєвий характер уроку. Вже декілька років впроваджую на своїх уроках інтерактивні технології Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня. Мета інтерактивного навчання – створити комфортні
умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну
досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес. Переваги інтерактивного навчання перед традиційним: • у роботі задіяні усі учні класу; • учні навчаються працювати у команді; • формується доброзичливе ставлення до опонента; • кожна дитина має можливість пропонувати свою думку; • створюється «ситуація успіху»; • за короткий час опановується велика кількість
матеріалу; • формуються навички толерантного спілкування; • вміння аргументувати свій погляд, знаходити
альтернативне рішення проблеми. Призначення інтерактивного навчання – передати
знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної
роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад
групи -4–6 осіб. Риси інтерактивного навчання: • двобічний характер; • спільна діяльність учителя й учнів; • керівництво процесу вчителем; • спеціальна організація та різноманітність форм; • інформаційна прогалина; • цілісність та єдність; • мотивація та зв'язок з реальним життям; • виховання та розвиток особистості учнів одночасно з
процесом засвоєння нових знань. Організація інтерактивного навчання
передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих
ситуацій, створення проблемних ситуацій. Дидактичний аспект інтерактивних технологій
досліджують такі відомі вчені, як Г.М. Брос, М.В. Кларен, Л.В. Пироженко,
Н.Ф. Фомин, О.І.Пометун, Н. Суворова та інші. За Л.В. Пироженко та О.І. Пометун, визначають умовну
робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), у
яких реалізуються інтерактивні методи. Їх розподіляють на чотири групи залежно
від мети заняття та форм організації діяльності учнів: інтерактивні технології
кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно – групового
навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних
питань. Застосування інтерактивних технологій
висуває певні вимоги структури уроків, яка, за О.Пометун, складається з п`яти
елементів: - мотивація; - оголошення, представлення теми і
очікуваних результатів; - надання необхідної інформації для розв`язання
завдань; - інтерактивна вправа; - підбиття підсумків, оцінювання
результатів уроку.
Я намагаюся
будувати урок так, щоб максимально надати учням можливість розмовляти іноземною
мовою, створити такі умови, за яких говоріння за заданою темою було б природно
мотивованим, можливість висловлювати думки та обговорювати їх. Вважаю, що
необхідно надавати важливого значення створенню в класі клімату
взаємосприйняття, акцентування позитивного, запобігання негативному, створення
почуття довіри, поваги до кожного для найповнішої реалізації кожним своїх
можливостей. На уроці важливо створити атмосферу загальної релаксації і
взаємної довіри. В невимушеній атмосфері учень відчуває себе вільним і
рівноправним партнером, учні не повинні відчувати страх за неправильність
сказаного. Недаремно слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” –
“взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. За умови використання
інтерактивних технологій на уроці підвищується результативність навчання,
стимулюється вивчення мови, розумова та творча активність учнів, підвищується
цікавість до вивчення іноземної мови тощо. Дослідники теорії
інтерактивного навчання стверджують, що для роботи за інтерактивними
технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання.
Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка
(дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них. Свою роботу я починаю з
простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходжу
до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то
уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме
багато часу. Загалом інтерактивне навчання дає змогу
наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня. На кожному з етапів уроку використовую
різноманітні інтерактивні технології та вправи такі як: Мотивація -
«Незакінчені речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ» Актуалізація -
«Мікрофон», «Гронування» Засвоєння -
«Ажурна пилка», «Займи позицію», «Ситуативне моделювання», «Акваріум»,
«Дискусія», навчальна гра Закріплення - «Мікрофон»,
«Мозковий штурм», Метод «Прес», «Дерево рішень», «Займи позицію»
Мозковий штурм Відома інтерактивна технологія колективного
обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень
конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість,
дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової
атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів
протягом обмеженого періоду часу. Після презентації проблеми та чіткого
формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропоную всім
висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою. Записую усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші
паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань. Варіант «мозкового штурму» – «мережа» чи
«кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки.
Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із
зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість
за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва варіанти
мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей. Навчаючи – учусь.
Акваріум Ще один варіант кооперативного навчання,
що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок
спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати
свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі
навички групової роботи. Об'єдную учнів у групи по 4–6 осіб і
пропоную їм ознайомитися із завданням. Одна з груп сідає в центр класу (або на
початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб
відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує
завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так: — прочитайте завдання вголос; — обговоріть його в групі; — за 3–5 хвилин дійдіть спільного рішення або
підсумуйте дискусію. Доки діюча група займає місце в центрі, знайомлю решту
класу з завданням і нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропонується
вголос протягом 3–5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної
ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у
хід обговорення. Після цього місце в «Акваріумі» займає
інша група й обговорює наступну ситуацію.
Магічні дрібнички Застосовуючи для записів результатів
групової роботи великі листи паперу і маркери, пам'ятайте, що різні кольори є
доречними в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного і чорного.
Червоний – знак підвищеної уваги. Використовую його переважно для
підкреслювання чи іншого виділення вже написаного іншими кольорами. Щодо
чорного кольору, то користуюся ним тоді, коли хочу ще більше підсилити увагу до
написаного, або тоді, коли те, що пишу, є неприємним, небажаним, недобрим і
його варто змінити.
Мікрофон Різновидом загально-групового обговорення
є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по
черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. 1. Ставлю запитання класу. 2. Пропоную класу якийсь предмет (ручку, олівець
тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один
одному, по черзі беручи слово. 3. Надаю слово тільки тому, хто отримує «уявний»
мікрофон. 4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не
більше ніж 0,5–1 хвилину). 5. Не коментую і не оцінюю подані відповіді.
Heзакінчені речення Цей прийом часто поєднується з
«Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення
власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім
змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем,
відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со») Технологію використовую для створення на
уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої
кількості інформації за короткий проміжок часу.. Заохочує учнів допомагати один
одному вчитися, навчаючи. 1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом
інформації, підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний
інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали
– вирізки з газет, статті тощо). 2. Готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні
змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи –
«домашню» й «експертну». Спочатку об'єдную учнів у «домашні» групи (1,2, 3), а
потім створюю «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх
попередньо роздаю учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати
позначки різних кольорів, а у кожній експертній – однакові. 3. Розписую учнів по «домашніх» групах від 3 до 5
чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто
входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше.
Даю домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою.
Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею нарівні,
достатньому для обміну цією інформацією з іншими. 4. Після завершення роботи домашніх груп пропоную
учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з
окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, збираю усіх «червоних» біля
дошки, а всіх «синіх» – у холі. В кожній групі має бути представник із кожної
«домашньої» групи. 5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх
представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його
експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо
матеріали складні або великі за обсягом). 6. Після завершення роботи пропоную учням повернутися
«додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі
з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні
зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з
експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному
обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням
домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї
інформації
Метод ПРЕС Метод навчає учнів виробляти й формулювати
аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій
формі, переконувати інших. Роздаю матеріали, у яких зазначено чотири
етапи методу ПРЕС: 1.
Висловіть свою думку, поясніть, у чому
полягає ваша точка зору (I think that, to
my mind, according my experience, to my opinion); 2.
Поясніть причину появи цієї думки, тобто
на чому ґрунтуються докази (the fact, the point is that); 3.
Наведіть приклади, додаткові аргументи на
підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (for example, for instance); 4.
Узагальніть свою думку (зробіть висновок,
починаючи словами: (as a result, in the upshot, in
the end, finally, in the long run, in the final analysis);
Асоціативний кущ Будова асоціативного куща розвиває логічне мислення, уяву, памۥять. За
допомогою виразів учні висловлюють свої думки за темою і будують все це у формі
кущУ своїй практиці намагаюся органічно поєднувати урок, домашню, позакласну
роботу, що забезпечує ефективне формування комунікативної компетентності учнів,
сприяє розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної й соціальної
активності.
| 5 | 6 | 7 | 8 | ||||||||||||||
Немає коментарів:
Дописати коментар