|
http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/85758/ Про проведення державної підсумкової атестації з
іноземних мов Лист МОН №
1/2361-22 від 11.02.22 року МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/2361-22 від 11 лютого 2022
року Департаменти (управління) освіти і Заклади
післядипломної педагогічної освіти Заклади
загальної середньої освіти Про
проведення державної Міністерство освіти і науки
України надсилає методичні рекомендації щодо особливостей проведення
державної підсумкової атестації з іноземних мов у закладах загальної
середньої освіти в 2021/2022 навчальному році. Додаток на 8 арк. Заступник Міністра
Віра
Рогова Додаток Методичні рекомендації щодо особливостей проведення
державної Державна
підсумкова атестація (далі – атестація) в 2021/2022 навчальному році
проводиться згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 14
травня 2021 року № 528 "Деякі питання проведення у 2021/2022
навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають
загальну середню освіту", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
05 липня 2021 року за № 880/36502, відповідно до Порядку проведення державної
підсумкової атестації (далі - Порядок проведення атестації), затвердженого
наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02
січня 2019 року за № 8/32979. У
2021/2022 навчальному році атестація осіб, які завершують здобуття
базової середньої освіти (9 клас), проводиться у закладі освіти.
Іноземна мова (англійська, німецька, іспанська або французька мова відповідно
до освітньої програми закладу освіти) є одним із навчальних предметів зі
списку, з яких проводиться атестація за рішенням педагогічної ради закладу
освіти, затвердженим наказом керівника закладу освіти. Атестація з іноземних мов
складається з трьох частин (аудіювання, читання та використання мови) за
матеріалами, підготовленими вчителем. Звертаємо увагу на необхідності
дотримання вимог щодо відповідності завдань рівням, зазначеним у державних
стандартах та навчальних програмах для різних типів закладів загальної
середньої освіти. Вчитель формує завдання з трьох
вищезазначених складових певного рівня відповідно до типу закладу освіти на
окремому бланку. До складу матеріалів має входити: аудіозапис тексту на
будь-якому електронному носії, що використовується для проведення частини
аудіювання з одним післятекстовим завданням; текст для читання з одним
післятекстовим завданням; текст із пропущеними словами на використання мови. Кількість варіантів готується
вчителем відповідно до кількості здобувачів освіти у класі, які виявили
бажання проходити атестацію з іноземних мов, крім аудіозапису тексту та
післятекстового завдання до нього. Цей текст та завдання є єдиними для всієї
групи. Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно до
розроблених критеріїв та схеми оцінювання завдань. На виконання усіх завдань
відводиться 60 хвилин. Вимоги до складових частин
атестації: Перше
завдання. Слухання
тексту та виконання післятекстового завдання. Мета – виявити рівень
сформованості умінь здобувачів освіти розуміти прослухану інформацію у
визначений проміжок часу для задоволення конкретних потреб, якщо мовлення
чітке й повільне. Типи аудіотекстів: записаний текст
(наприклад, фрагмент радіопрограми), повідомлення (наприклад, прогноз
погоди), опис (наприклад, зовнішнього вигляду), телефонні перемовини
тривалістю 1-2 хвилини для закладів загальної середньої освіти та 3-4 хвилини
для класів (груп) з поглибленим вивченням іноземних мов. Теми текстів запропоновані
здобувачам освіти для слухання, повинні стосуватися щоденних ситуацій
спілкування і відповідати віковим особливостям та інтересам учнів 9 класів.
Прослуховування тексту проводиться двічі, після чого виконується тестове
завдання. За умови, коли у школі немає
технічної можливості для відтворення аудіофайлу, вчитель озвучує текст з
голосу. Форми завдань: множинний вибір з
трьома варіантами відповідей, завдання із вибором відповіді вірно/невірно.
Для кожного тестового завдання пропонується декілька варіантів відповідей, з
яких тільки одна – правильна. Друге
завдання. Читання
тексту та виконання післятекстового завдання. Мета – виявити рівень
сформованості умінь здобувачів освіти читати і розуміти тексти самостійно у
визначений проміжок часу. Типи текстів: статті із
періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама;
розклади (розклад уроків, руху потягів тощо); меню, кулінарні рецепти;
програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення. Форми завдань: завдання із вибором
правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних
пар); запитання з короткими відповідями (2-3 слова); встановлення логічного
порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; встановлення
зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із
запропонованих назв. Для кожного тестового завдання
запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна. Третє
завдання. Використання
мови. Це завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Мета – визначити рівень володіння
лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що дадуть
можливість учням вільно спілкуватися іноземною мовою. Забезпечення: тексти, різні за
обсягом та складністю, пов’язані із ситуаціями повсякденного спілкування. Форми завдань: завдання із вибором
однієї правильної відповіді. Завдання вважається виконаним правильно, якщо в
бланку відповідей указана тільки одна правильна відповідь із чотирьох
варіантів відповідей або текст із пропусками для заповнення з використанням
поданих слів або словосполучень. Відповідно до пункту 19 розділу ІІ
Порядку проведення атестації здобувачам базової середньої освіти, які в
поточному або попередньому календарному році отримали сертифікат (диплом)
міжнародного мовного іспиту з іноземної мови рівня А-2 і вищого рівня (для
класів, які вивчають іноземну мову за рівнем стандарт) або рівня В-1 і вищого
рівня (для класів із поглибленим вивченням іноземних мов), результати цих
іспитів зараховуються як атестація з іноземної мови. У відповідному документі
про освіту з іноземної мови виставляється оцінка за атестацію – 12 балів. У 2021/2022 навчальному році атестація
осіб, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти (11 клас),
проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Здобувачі освіти, які для
проходження державної підсумкової атестації вибрали третім навчальним
предметом історію України, можуть вибрати четвертим навчальним предметом
іноземну мову (англійська, німецька, іспанська або французька мова відповідно
до освітньої програми закладу освіти). Здобувачі освіти, які вибрали
третім навчальним предметом одну з іноземних мов, можуть вибрати четвертим
навчальним предметом іншу іноземну мову. Для
проведення атестації для учнів 11-х класів з іноземної мови у формі
зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО) у предметному тесті
використовуються завдання двох рівнів складності: стандарту та профільного. Здобувачі освіти, які бажають
проходити атестацію з іноземної мови у формі ЗНО та вивчали цю іноземну мову
на рівні стандарту, мають у процесі реєстрації для участі в ЗНО зазначати
рівень складності завдань «стандарту» (такі учні отримують оцінку за
атестацію за результатами виконання частини завдань тесту, що відповідає
рівню стандарту). Здобувачі освіти, які бажають
проходити атестацію з іноземної мови у формі ЗНО та вивчали цю іноземну мову
на профільному рівні – мають зазначати рівень складності завдань «профільний»
(такі здобувачі освіти отримують оцінку за атестацію за результатами
виконання завдань усього тесту). Відповідно до пункту 19 розділу ІІ
Порядку проведення атестації здобувачам повної загальної середньої освіти,
які в поточному або попередньому календарному році отримали сертифікат
(диплом) міжнародного мовного іспиту з іноземної мови рівня B-1 і вищого
рівня (для класів, які вивчають іноземну мову за рівнем стандарту або
академічним рівнем) або рівня В-2 (для класів із поглибленим вивченням
іноземних мов) і вищого рівня, результати цих іспитів зараховуються як
атестація з іноземної мови. У відповідному документі про
освіту з іноземної мови виставляється оцінка за атестацію 12 балів. Здобувачам освіти, які отримали
міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту після реєстрації для
проходження атестації з іноземної мови у формі ЗНО (у період з 01 лютого по
09 березня 2022 року) і до 09 березня 2022 року не здійснили перереєстрацію,
виставляється оцінка за атестацію з іноземної мови за результатами ЗНО. Здобувачам освіти, які отримають
міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту рівня В-1, В-2 (і вище) у
період з 09 березня до 07 червня 2022 року з англійської мови (до 06 червня –
з іспанської, німецької, французької мов) і які проходитимуть атестацію з
іноземної мови у формі ЗНО, у додаток до атестата про повну загальну середню
освіту (за зверненням здобувача освіти) виставляється оцінка за атестацію з
іноземної мови 12 балів. Окремі здобувачі освіти згідно з
пунктами 6-11, 13-16, 18 розділу ІІ Порядку проведення атестації можуть
пройти атестацію в закладі освіти (за умови, що вони не реєструвалися для
участі в зовнішньому незалежному оцінюванні). Для них атестація з іноземних мов
проводиться у письмовій формі за трьома складовими частинами (аудіювання,
читання та використання мови) за матеріалами, підготовленими вчителем. Завдання мають відповідати
Державному стандарту та навчальним програмам: для класів, які вивчають
іноземну мову за рівнем стандарт на рівні В-1; для класів з поглибленим
вивченням іноземних мов на рівні В-2. Вчитель формує завдання з трьох
вищезазначених складових частин відповідного рівня та відповідно до типу
закладу освіти у формі білетів на окремому бланку. До складу матеріалів має
входити: аудіозапис тексту на будьякому електронному носії, що
використовується для проведення частини аудіювання з одним післятекстовим
завданням; текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із
пропущеними словами на використання мови та завдання для написання письмового
повідомлення. Кількість варіантів готується
вчителем відповідно до кількості здобувачів освіти, які виявили бажання
проходити державну підсумкову атестацію. Основні вимоги до складових
державної підсумкової атестації. Перше
завдання. Слухання
тексту та виконання післятекстового завдання. Мета – виявити рівень
сформованості умінь здобувачів освіти розуміти прослухану інформацію у
визначений проміжок часу для задоволення конкретних потреб, якщо мовлення
чітке й повільне. Типи аудіотекстів: записаний текст
(наприклад, фрагмент радіопрограми), повідомлення (наприклад, прогноз
погоди), опис (наприклад, зовнішнього вигляду), телефонні перемовини
тривалістю 2-3 хвилини для класів (груп), які вивчають іноземну мову за
рівнем стандарт, та 3-4 хвилини для класів (груп) з поглибленим вивченням
іноземних мов. Теми текстів, запропоновані
здобувачам освіти для слухання, повинні стосуватися щоденних ситуацій
спілкування і відповідати віковим особливостям та інтересам здобувачів освіти
11 класів. Прослуховування тексту проводиться двічі, після чого виконується
тестове завдання. За умови, коли у школі немає
технічної можливості для відтворення аудіофайлу, вчитель озвучує текст з
голосу. Форми завдань: множинний вибір з
трьома варіантами відповідей, завдання із вибором відповіді вірно/невірно.
Для кожного тестового завдання пропонується декілька варіантів відповідей, з
яких тільки одна – правильна. Друге
завдання. Читання
тексту та виконання післятекстового завдання. Мета – виявити рівень
сформованості умінь учнів читати і самостійно розуміти автентичні тексти у
визначений проміжок часу. Типи текстів: статті із
періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама;
розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарні рецепти;
програми (телевізійні, радіо, тощо); особисті нотатки, повідомлення. Форми завдань: завдання із вибором
правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних
пар); запитання з короткими відповідями (2-3 слова); встановлення логічного
порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; встановлення
зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із
запропонованих назв. Різниця між рівнями забезпечується
двома основними підходами: шляхом підбору автентичних текстів (основні ознаки
– відображення реалій справжнього життя, обізнаність із життєвими ситуаціями,
наявність контексту як елементу, що вносить ясність у ситуацію) та стосуються
відповідних сфер; підбору завдань за складністю з огляду на критерії
(лінгвістична складність; тип тексту; структура дискурсу (усне чи писемне мовлення);
матеріальне забезпечення, обсяг тексту, врахування інтересів того, хто вивчає
мову (інтеракційна автентичність). Тексти мають відображати реалії життя у
країнах, мова яких вивчалась. Здобувачі освіти відповідно до
типу закладу освіти, у якому вони навчаються, повинні вміти: виділяти
загальну інформацію із документів, що використовуються в повсякденному
спілкуванні (короткі повідомлення для друзів, оголошення, проспекти, меню,
тощо); виділяти загальну та детальну інформацію із документів, що використовуються
в повсякденному житті (оголошення, проспекти, меню, розклад руху поїздів
тощо); виділяти детальну інформацію про осіб, факти, події тощо; розрізняти
фактографічну інформацію і враження; виділяти точну та детальну інформацію в
текстах, що стосується повсякденного життя, написаних розмовною мовою;
розуміти точки зору авторів на конкретні та абстрактні теми в статтях та
доповідях; розуміти абстрактні та складні тексти, уривки з літературних
творів та спеціальної літератури; розуміти структуру тексту, розпізнавати
зв’язки між частинами тексту. Третє
завдання. Використання
мови. Це завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Мета – визначення
рівня володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними
знаннями, що показують рівень спілкування іноземною мовою. Форми завдань: тексти із
пропусками для заповнення. Здобувачі освіти заповнюють пропуски в тексті,
використовуючи подані слова або словосполучення. Забезпечення: тексти, різні за
обсягом та складністю. Завдання мають бути пов’язані із ситуаціями
спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчалась. Перевіряється здатність
ідентифікувати та вибирати правильні формулювання для вживання в мові
лексичних та граматичних конструкцій у процесі спілкування. Писемне
мовлення. Мета
– визначення рівня сформованості навичок та вмінь, необхідних для вирішення
на письмі комунікативних завдань, що пов’язані із повсякденним життям. Запропоновані завдання: створення
текстів на основі конкретної ситуації і підказок, як то: письмових підказок
(повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо); візуальних підказок
(картинок, фотографій, таблиць, схем, тощо). Здобувачі освіти відповідно до
типу закладу освіти, у якому вони навчаються, повинні вміти: передати
привітання та використовувати звороти ввічливості, володіючи мінімумом
лінгвістичної інформації; використовувати весь спектр форм ввічливості
(подяка, вибачення, поздоровлення із успіхами, побажання здоров’я, прощання,
побажання видужання); заповнювати прості формуляри; описувати свою особисту
ситуацію або стан справ у сім’ї в короткому тексті з опорою на прості
питання; передати особисте повідомлення у вигляді записки довільної форми;
передавати особисту інформацію в короткому листі відповідного зразка або в
довільній формі, в електронному листі з тим, щоб подякувати, висловити жаль з
якогось приводу, відмовитися від замовлення, вибачитися; переписати
інформацію із телефонної книги, розкладу руху, із оголошення; передавати
прості ділові повідомлення (зустріч із точним визначенням часу та місця
тощо); написати короткий текст про свій стан справ та ситуацію в сім’ї,
подію, особистий план на майбутнє. Кількість білетів добирається
вчителем за чисельністю здобувачів освіти, які виявили бажання проходити
атестацію. Час, відведений на виконання усіх завдань, 90 хвилин. Матеріали атестації для базової
середньої освіти та повної загальної середньої освіти можна добирати із
джерел, що знаходяться у відкритому доступі. |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ директора ДНЗ «Кіровоградський професійний ліцей імені
Героя Радянського Союзу О.С.Єгорова» від 05 грудня 2013 року №
297
|
ПОЛОЖЕННЯ
про навчальний кабінет іноземної мови
державного навчального закладу
«Кіровоградський
професійний
ліцей імені Героя Радянського Союзу О.С.Єгорова»
1.
Загальні
положення
Положення про навчальний кабінет іноземної мови (далі - кабінет) розроблено відповідно до
Закону України «Про загальну середню освіту» та інших законодавчих актів
України. Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що
існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах. Це
Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного
оснащення кабінету згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є
обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі -
заклади) незалежно від типу та форми власності. Кабінетом
вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним
сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.
2. Мета, завдання та основні
форми організації навчального кабінету іноземної мови
2.1. Основна мета створення кабінету полягає у
забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та
реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної
середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14
січня 2004 року за № 24 (24-2004-п)та Наказу МОНУ від 20 липня 2004 року № 601.
2.2. Завданням
функціонування навчального кабінету є створення передумов для:
·
організації
індивідуального та диференційованого навчання;
·
реалізації
практично-дійової і творчої складових змісту навчання; забезпечення в старшій
школі профільного і поглибленого навчання;
·
організації
роботи гуртків та факультативів;
·
проведення
засідань методичних об'єднань;
·
індивідуальної підготовки вчителя до занять та
підвищення його науково-методичного рівня.
2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів
з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.
2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування,
утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою
Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63
(У0063588-01) та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
3.
Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету іноземної мови
3.1.
Комплектація кабінету обладнанням
здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників,
технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для
загальноосвітніх навчальних закладів.
3.2. Шкільні меблі та їх розміщення у
кабінеті мають відповідати санітарно-
гігієнічним
правилам та нормам (п.8.2ДСанПіН 5.5.2.008-01 (уОО63588-01) і бути трьох
розмірів за 4, 5, 6 ростовими групами.
Парти
(столи учнівські) повинні 6ути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець
мають бути однієї групи (п.8.2. ДСанПіН 5.5.Ір8-01 (у0063588-01).
3.3.
У кабінеті обов’язково розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на
одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.
Середній
щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих площ може бути
використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному
екрані.
Одна
з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації
навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
Робочі
площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів
за допомогою спеціальних фломастерів.
3.4.
Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на
етикетках, що заносяться до інвентарної книги.
3.5.
Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі
встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена
печаткою
3.6.
Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних
посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством
фінансів України.
3.7. Кабінет повинен відповідати Вимогам пожежної безпеки для всіх
навчальних приміщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920
3.8.
У кабінеті потрібно дотримуватись Правил
пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України,
затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головного управління
Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 № 348/70 (г0800-98),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (зі
змінами і доповненнями).
4. Навчально-методичне
забезпечення навчального кабінету іноземної мови
4.1. Навчально-методичне
забезпечення кабінету складається з навчальних програм, підручників, навчальних
та методичних. посібників, передбачених типовими переліками навчально-наочних
посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних
посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених
переліків.
4.2. Розподіл та
збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з
вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до
класифікаційних груп у кабінеті (класній кімнаті).
У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична
картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних
посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами
навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.
5.
Оформлення навчального кабінету
5.1. На вхідних
дверях кабінету повинен бути відповідний надпис на табличці з назвою кабінету:
«Кабінет іноземної мови»,
5.2. Для оформлення кабінету передбачено створення
навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
5.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації
кабінету належать:
·
державна
символіка;
·
інструкція
з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;
·
портрети
видатних учених, письменників, композиторів
країни, мова якої вивчається
·
карта
Великої Британії, світу, політико-адміністративна карта України, тощо.
5.4. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади,
колекції, фотовиставки тощо.
5.5. До експозицій змінного характеру належать:
виставка кращих робіт учнів;
·
матеріали
до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної
атестації;
·
додаткова
інформація відповідно до навчальної програми, зокрема про життєвий і творчий
шлях письменників,
·
матеріали
краєзнавчого характеру;
·
результати
експериментальної та дослідницької роботи учнів;
·
результати
учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.
Матеріали
експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.
5.6. Навчальний
кабінет іноземної мови загальноосвітнього
навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами.
6.
Керівництво навчальним кабінетом
6.1.
Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа вчителів
іноземної мови
6.2.
Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й
використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних
цінностей.
6.3.
До обов'язків завідувача кабінету
належать:
ü складання перспективного плану оснащення кабінету;
ü забезпечення умов для про ведення уроків;
ü сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази
кабінету;
ü систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;
ü забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та
пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;
ü систематичне
ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові
надходження, витрати та списання матеріальних цінностей.
6.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати)
завідувача кабінету загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється згідно
з наказом МОН України від 29.03.2001 №
161 (гО.303-01) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за №
303/5494.
6.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами
навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з
директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлення нового складного обладнання) – з місцевим
органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної
служби та пожежної охорони.
У
відповідності до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального
закладу, затвердженого наказом МОН України від 05.02.2001 № 45 (г0146-01) і
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2001 за
№
146/5337 і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і матеріально-технічне
оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою
загальноосвітнього навчального закладу.
6.6. За згодою директора (заступника директора) закладу
приміщення кабінету може використовуватись для проведення уроків з інших
предметів, виховних заходів, батьківських зборів.
Методичні
рекомендації
щодо оформлення навчального кабінету іноземної мови
загальноосвітніх навчальних закладів
На
допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів,
керівникам шкільних МО, кафедр пропонуємо матеріали, що можуть стати у пригоді
під час оформлення кабінету іноземної мови.
Кабінет
– це
навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу,
оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і
пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. В ньому проводяться
уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями, систематичне
підвищення наукової, педагогічної, психологічної та методичної кваліфікації
вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.
Навчально-пізнавальна
робота з предмета
здійснюється за допомогою комплексного використання технічних засобів навчання,
організації роботи з підручниками, електронними посібниками, документами,
довідникою літературою, дидактичним матеріалом, мультимедійними додатками,
тощо.
Уся
робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і
сприяє реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу.
Кабінет
іноземної мови – це
спеціально обладнаний учбово-методичний центр, який повинен забезпечувати найвищі
рівні викладання іноземної мови – науковий, естетичний, навчальний,
методичний, виховний. Основна мета створення кабінету іноземних мов полягає
у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та
реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної
середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14
січня 2004 року за № 24 (24-2004-п ), реалізації Концепції профільного навчання
в старшій школі з англійської та німецької мов.
Мета вивчення іноземної мови у загальноосвітній школі, яка визначена у новій
програмі 12-річної школи, а також зміст навчального матеріалу безпосередньо
впливають на обладнання, методи, прийоми та форми роботи кабінету.
Зміст
роботи кабінету іноземної мови визначається навчальними програмами і
підручниками, програмами факультативних занять та планами позакласної роботи.
Головними завданнями та напрямами роботи кабінету
іноземних
мов є:
ü забезпечення організації індивідуального та
диференційованого навчання іноземним мовам;
ü створення інформаційно-методичної, нормативно-правової
бази для викладачів іноземних мов;
ü організація роботи гуртків та факультетів;
ü удосконалення професійної кваліфікації та самоосвіти
педагогів;
ü організація системи заходів, спрямованих на розвиток
творчого потенціалу педагогів, упровадження досягнень кращого педагогічного досвіду
та інноваційних технологій;
ü здійснення організаційно-методичної допомоги педагогам у
науковій організації праці та розвитку педагогічної творчості;
ü організація консультацій з питань педагогіки, психології,
фахової підготовки, методики викладання англійської та німецької мов;
ü проведення науково-практичних конференцій, семінарів,
творчих звітів, педагогічних виставок тощо;
ü науково-методична та експериментальна робота викладачів-предметників;
ü запровадження в навчальний процес сучасних інноваційних
технологій та кращого педагогічного досвіду вчителів закладу, області, країни.
Вивіска
навчального кабінету
№
кабінету
Назва
кабінету
Завідувач
кабінету, категорія, звання
І.
Організація роботи кабінету та керівництво ним.
Роботою
кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених
викладачів іноземної мови.
Завідувач
є організатором роботи викладачів та учнів з обладнанням кабінету.
До обов'язків завідувача кабінету входить:
§
планування
(складає перспективний план і регламент роботи на рік, що обговорюються на
засіданні методичного об’єднання викладачів і затверджуються директором школи);
§ забезпечення безумовного виконання учнями і викладачами,
встановлених для кабінету правил техніки безпеки, санітарії та
гігієни, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний
час;
План
роботи кабінету передбачає:
§ поповнення кабінету наочними посібниками а також
організацію навчальної роботи кабінету, проведення тематичних атестацій,;
§ раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;
§ проведення заходів, спрямованих на підвищення знань учнів
з іноземної мови, організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у
проведенні тематичних вечорів, предметних олімпіад );
§ організацію навчально-методичної роботи викладачів у
кабінеті, підвищення їх фахового рівня шляхом самоосвіти, вивчення і
впровадження передового досвіду;
§ організацію виставок учнівської творчості.
При
кабінеті створюється актив учнів, який допомагає в обладнанні кабінету, бере
активну участь у гуртковій роботі.
II.
Розміщення і
зберігання навчального обладнання та підготовка його до використання на уроках
Навчальне
обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми
і по групах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання зберігається
окремо. Прилади загального призначення виділяються в окремий розділ.
Для
зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та
пристроями.
Для
роздавального матеріалу використовуються лотки, укладки.
Таблиці
зберігаються в спеціальних шафах-ящиках.
Все
майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.
Облік
та списання непридатного обладнання, приладів та інших посібників проводиться
відповідно до положень та інструкцій.
Кабінет
має бути оснащеним
§ комплектом навчального обладнання з іноземної мови і комплектом
навчально-методичних посібників для вчителів;
§ комплектом технічних засобів навчання та пристроями для
їх використання;
§ тематичною картотекою навчального обладнання;
§ картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою,
картотекою навчальних комп'ютерних програм;
§ бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної
і методичної літератури, підручниками, збірниками текстів для читання,
журналами, необхідними в навчально-виховній роботі з іноземної мови;
§ картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями з
виконання письмових робіт
§ картотекою завдань для здійснення індивідуального підходу
до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних
робіт, тематичних атестацій;
§ посібниками, виготовленими учнями;
§ протипожежним інвентарем, аптечкою;
§ інвентарною книгою.
Зразок інвентарної книги
|
№п/п |
інвентарний номер |
назва обладнання |
кількість |
ціна |
|
|
|
|
|
|
Місце
навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах
У
кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків
письмових робіт, книг, тощо.
Представляються
портрети видатних представників країни, мова якої вивчається а також довідкові
матеріали про них.
Тимчасово
експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми,
посібники, виготовлені учнями, стінні газети, поради з підготовки до
тематичних, підсумкової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.
III. Обладнання робочого місця вчителя
У
кабінеті іноземної мови робоче місце
вчителя обладнується робочим столом.
Класна
дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється
з феромагнітного матеріалу. На ній мають бути тримачі для таблиць. Над дошкою
кріпиться екран, що вільно згортається, інтерактивна дошка.
IV. Робоче місце учня
Робочі
місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,
техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог.
У
кабінеті іноземної мови мають бути:
1. Державні
документи про освіту:
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальну середню освіту;
- Положення про організацію навчально-виробничого процесу у
професійно-технічних навчальних закладах (зі змінами);
- Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти;
- Положення про
навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів.
2. Нормативні документи:
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ІНОЗЕМНА МОВА 10-11 класів Рівень стандарту;
- Особливості вивчення базових дисциплін у
загальноосвітніх навчальних закладах у
2015/2016 навчальному році;
- Типові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
- Перелік підручників і навчальних посібників
(рекомендованих МОН).
3. Навчально-методична документація викладача:
- Робоча навчальна програма з предмета «Іноземна мова»;
- Робочі критерії оцінювання до кожної теми;
- Поурочно-тематичний план;
- Паспорт кабінету;
- Паспорт КМЗ;
- План роботи кабінету;
- Перспективний план розвитку кабінету.
4. Завдання для проведення ДПА.
5.Завдання для проведення ЗНО.
6. Завдання з предметної олімпіади.
7. Тематичні папки з дидактичним забезпеченням уроків.
8. Матеріали для позаурочної роботи з предмету.
9. Матеріали для оцінювання якості знань учнів
(діагностичні, тематичні контрольні роботи, зрізи знань, матеріали для
семестрового контролю з 4-х видів мовленнєвої діяльності).
10. Наочні
матеріали (карти, таблиці, ілюстрації, репродукції тощо), аудіо- та відеоматеріали, комп’ютерні
навчальні програми, ППЗ.
11. Технічні засоби навчання.
12. Періодичні видання та література.
13. Картотека всіх навчально-методичних матеріалів.
14. Стенди змінної і постійної експозиції.
15. Матеріали професійного спрямування.
На передній стіні – дошка, на задній стіні – шафи для зберігання книг, апаратури, інших
навчально-демонстраційних матеріалів.
АТЕСТАЦІЯ КАБІНЕТУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
|
№ п/п |
Вимоги до
кабінету |
|
І. |
Дотримання державних санітарних правил і норм
обладнання, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій
навчально-виховного процесу |
|
ІІ. |
Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету |
|
1. |
Оснащення кабінету: |
|
|
- комплектація засобами навчання, передбаченими
переліком типових навчально-наочних посібників; |
|
|
- необхідними ТЗН і пристосуваннями для їх ефективного
використання; |
|
|
- словесно-образною наочністю; - країнознавчими матеріалами; - періодичними виданнями; - методичною літературою; - довідковою літературою; - матеріалами досвіду навчального закладу; - законодавчими
документами про освіту; - картотеками
навчального устаткування. |
|
2. |
Організація робочого місця учня: |
|
|
- відповідність шкільних меблів (парт, столів,
сгільців) діючим стандартам та антропометричним вимогам (відповідність висоти
стола і стільця зросту учня), - маркування шкільних меблів, - розміщення столів відповідно до гігієнічних норм. |
|
3. |
Організаціяробочого місця вчителя: |
|
|
- наявність робочого стола вчителя, - наявність класної дошки, - доцільність розміщення, - оснащення магнітною основою |
|
4. |
Розміщення і зберігання навчального обладнання: |
|
|
- нумерація місць, зберігання засобів навчання, наявність етикеток, - наявність інвентарної книги, - наявність меблів та пристроїв для зберігання
посібників та обладнання. |
|
ІІІ. |
Навчально- методичне забезпечення кабінету |
|
|
- навчальними програмами, які мають гриф МОН України і визначені як діючі
- підручниками, посібниками, - поурочні та календарні плани, - завдання для тематичної атестації, - тематичні папки, - зразки олімпіадних та конкурсних завдань. |
|
ІV. |
Оформлення навчальних кабінетів: |
|
1. 2. 3. 4.
5. |
Табличка з написом назви кабінету Озеленення кабінету Постійні експозиції: Експозиції змінного характеру - виставка кращих
робіт учнів, - матеріали до теми наступних
уроків, - додаткова інформація відповідно
до навчальних програм, - результати олімпіад, конкурсів; - матеріали краєзнавчого
характеру, - вислови про мову. Естетичний вигляд кабінету |
|
V. |
Керівнцтво навчальним кабінетом: |
|
1.
2. 3. 4. 5. 6. |
Наказ про призначення завідуючого кабінетом, посадові обов'язки заві- дуючого кабінетом. План роботи кабінету, паспорт кабінету. Оновлення та удосконалення матеріальної бази кабінету. Стан ведення документації відповідно до вимог. Забезпечення дотримання чистоти і порядку. Перспективний план оснащення кабінету |
Методичні рекомендації щодо проведення батьківських зборів. Батьківські збори. Класному керівнику Важливою складовою освітнього процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками та сім’ями учнів. В нових умовах суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім’ї за навчання і виховання дітей: саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов’язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей, зміцнення фізичного здоров’я, отримання загальної освіти. У сім’ї формується духовний стрижень особистості, основи моралі, самобутність національного світовідчуття і світорозуміння. У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї та школи покладено на освітній заклад, і від того, як організована робота з батьками, значною мірою залежить успішність процесу навчання, виховання і розвитку учнів. Система роботи з батьками у школі потребує змін. Це потрібно, щоб налагодити двосторонню взаємодію. Батьки мають бути рівноправними партнерами, суб’єктами у вихованні своїх дітей. Педагогіка партнерства, співпраця педагогічного колективу з батьками може здійснюватись різноманітними формами і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори. Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу. На сучасному етапі батьківські збори мають стати школою освіти батьків, сприяти згуртуванню батьківського колективу, формуванню його колективної відповідальності за весь клас і за кожну дитину окремо. Збори мають на меті залучати батьків до партнерства, співпраці з педагогами та адміністрацією, до активної участі в житті навчального закладу, класу, виховувати педагогічну культуру батьківської громадськості. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 року № 489 «Про затвердження Змін до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» визначено необхідність «регулярно готувати і проводити батьківські збори…не менше 2 разів на семестр…» (стаття Положення № 7, пункт 2.6). В разі педагогічної необхідності кількість батьківських зборів може бути збільшена. Тематика і методика зборів. Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Тематика і методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості, зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед школою. Серед функцій зборів особливо важливими є: ознайомлення батьків зі змістом, методикою навчально-виховного процесу в закладі освіти та психолого-педагогічна освіта. На батьківських зборах відбувається підведення підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, напрямками освітнього процесу, змістом Концепції нової української школи, специфікою роботи закладу загальної середньої освіти. Батьки отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя нововведень, запровадження профільних предметів, факультативів, спецкурсів. Психолого-педагогічна освіта полягає в інформуванні батьків про особливості розвитку конкретної вікової категорії дітей, попередження можливих проблем у навчанні, умови успішної взаємодії між дорослими і дітьми. Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного світогляду батьків. Під час зборів аналізуються навчальні досягнення учнів, їхні можливості, етапи просування класу в навчальній діяльності. Розмова тут має йти не про бали, а про якість знань, здобутих компетентностей, рівень інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотивації учнів. Змістом батьківських зборів є створення таких перспектив, яких батьки потребують, як вихователі. Порядок проведення батьківських зборів є довільним. Перші батьківські збори, як правило, є організаційними (проводяться наприкінці серпня – на початку вересня); наступні збори є тематичними (протягом року); останні – є підсумковими (краще проводити наприкінці навчального року в травні). За змістом батьківські збори можуть бути поточними, тематичними або підсумковими. Поточні батьківські збори – це збори з традиційним порядком денним: результати семестру, проведених заходів, свят, походів. Тематичні батьківські збори – це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна більшість батьків класу. Вони зазвичай мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей. Підсумкові батьківські збори – це збори, метою яких є підбиття підсумків та результатів розвитку дитячого колективу за певний період. Під час таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів, власної дитини. Залежно від теми та мети, підсумкові збори можна проводити в формі урочистих свят, походів, вогників тощо. На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 3-5 осіб (в повних класах). Батьківський комітет класу – це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо. Під час проведення перших зборів може виникнути проблема із виборами до батьківського комітету. Якщо «демократичні вибори» вам не вдадуться, розподіліть усіх батьків впродовж всього терміну навчання дітей по групах і запропонуйте їм протягом кожного року, почергово, у кількості 3- 5 осіб бути членами батьківського комітету. Також вислухайте пропозиції з цього приводу батьків, прийміть колегіальне рішення. Форми проведення зборів. Основна частина класних батьківських зборів спрямована на формування педагогічної культури батьків, накопичення ними знань та навичок з виконання батьківських функцій та виховання дітей. Висока відповідальність сучасних батьків перед собою та суспільством за виховання своїх дітей вимагає від них ґрунтовних знань з психології, етики, педагогіки, валеології, фізіології. Традиційні форми проведення батьківських зборів – лекції, бесіди, дискусії, диспути, батьківські читання, батьківські вечори. Бажано урізноманітнювати їх сучасними заходами, що дають змогу «зменшувати дистанцію» у системі «вчитель – батьки», зокрема, такими, як *дискусійний клуб; *лекторій;* тренінг, *усний журнал;* гравікторина,* батьківський ринг тощо. Завдяки цим формам роботи збори стають цікавими для батьків. Поступово формується батьківська спільнота. Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, практикуми, за допомогою яких батьки змогли б набути впевненості в собі, рішучості в досягненні мети виховання, побачити можливості не тільки для розвитку дітей, а й резерви власної самореалізації. Результативними і цікавими вважаються «нестандартні збори»: круглий стіл, тематична дискусія батьків із запрошенням спеціалістів, спільні збори батьків і дітей. Збори можуть відбуватися у вигляді доповідей класних керівників, виступів вчителів, адміністрації, самих батьків, із залученням учнів, представників дитячих громадських об’єднань та організацій, керівників гуртків,студій та секцій. Вони можуть супроводжуватися показом презентацій, творчих робіт, виступами художньої самодіяльності тощо. Ефективність батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителя для обговорення з батьками актуальних і цікавих для них педагогічних проблем. Бажано, щоб збори були просвітницького спрямування. При цьому варто пам’ятати: батьківські збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це – взаємний обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем . Підготовка до зборів. Підготовка плану зборів та доповідей. Якими б не були за змістом батьківські збори, вони вимагають ретельної підготовки: їхня ефективність пропорційна якості планування уроку, продуманості сценарію, який класний керівник розробляє або самостійно, або за допомогою батьківського чи учнівського колективу. Має сенс підготувати до кожних батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов’язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу. Корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації, тому батьківські збори доцільно урізноманітнити такими розділами, які згодом можуть стати традиційними, що сприятиме більш тісним взаєминам у тріаді «вчитель – учень – батьки». Готуючись до батьківських зборів, класний керівник обов’язково складає план, визначає порядок денний, форму проведення зборів, пропонує осіб, відповідальних за підготовку. Він безпосередньо готує збори відповідно до плану (доповідь, виступи батьків, учителів та учнів; організація виставки; підготовка проекту рішення зборів; запрошує гостей, забезпечує явку батьків). В разі необхідності можна написати план-конспект зборів. Це сприятиме впевненості у своїх силах, дасть можливість чітко висловити думки, продумати акценти, відповіді на найбільш вірогідні запитання. У процесі підготовки власної доповіді слід пам’ятати, що вона не просто одностороння передача інформації, а ситуація зацікавленого спілкування, успіх якої досягається в результаті взаємодії з батьківським колективом. Готуючись до виступу, можна скористатись класичною схемою: чітко визначите тему, дібрати необхідний матеріал (ілюстрації, документи), скласти план в логічній послідовності, дібрати порівняння, епітети, афоризми; прочитати декілька разів вголос, запам’ятати доповідь. Доцільно заздалегідь домовитися з фахівцями, які допоможуть провести збори – вчителями-предметниками, соціальним педагогом, шкільним психологом, медичними працівниками, іншими спеціалістами (визначити з ними тематику виступів, питання, на яких слід акцентувати увагу, регламент). Залучайте до підготовки зборів батьків, даючи їм окремі завдання. Дуже важливо порадитися з батьками щодо того, які проблеми і питання їх цікавлять, провести анкетування, напередодні обговорити делікатні моменти зборів, налаштовуючи батьків на підтримку в суперечливих питаннях. Запрошення батьків. Відмовтесь від стандартних записів про батьківські збори в щоденнику. Буде набагато краще, якщо ви передасте кожному з батьків індивідуальне запрошення, де чітко пропишете час, місце і порядок денний зборів. Такий підхід покаже серйозність наступних зборів, їхній офіційний характер, вашу зацікавленість у присутності саме тих батьків, яким адресоване запрошення. Таким чином, ви не тільки висловите повагу до батьків, а і власну зацікавленість в їх присутності. Якщо хтось із батьків не зможе прийти на збори, він на зворотній стороні зможе вас про це повідомити, а також узгодити з вами дату та час свого приходу до школи. Вимоги до кабінету. Приведіть у порядок кабінет, в якому будуть проходити збори. Розмістіть на видному місці результати роботи класу та окремих учнів за період від попередніх зборів: рейтинг класу, результати олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань, у яких брали участь учні. Продумайте місце для розміщення експозиції виставки, її тематику. Також можна презентувати такі види роботи, як тематичні газети, розробки позакласних заходів, учнівські проекти, презентації,творчі роботи, реферати. Головне – не забути про кожного учня. У вашому класі не може бути неуспішних дітей. Імідж класного керівника. Успішність проведених зборів багато в чому залежить від того, чи зуміє класний керівник викликати у батьків приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою і манерами. Продумайте свій зовнішній вигляд, який буде характеризувати вас як упевненого в собі ділового партнера з гарним смаком. Стиль одягу повинен бути коректно-діловим. Особливу увагу приділяйте таким деталям, як взуття, аксесуари. Батьківські збори – не місце, де демонструють прикраси. Проявіть необхідні для позитивного іміджу якості: цілеспрямованість, рішучість, гнучкість мислення і поведінки, ініціативність, уміння спілкуватися і подобатися людям . Алгоритм проведення зборів. Привітання батьків. Вітаючи батьків, не забудьте продемонструвати їм свою радість щодо їх присутності на зборах, із щирою посмішкою подякуйте їм за це.. Ведіть бесіду так, начебто в класі тільки однодумці. Ще до початку зборів знайдіть хвилинку поговорити з окремими батьками, звернути їх увагу на виставку дитячих робіт, стенди з літературою, спеціально випущену стінгазету. Вступ. Ніколи не починайте з негативної інформації. Спочатку знайдіть добрі слова про клас у цілому і про кожного учня окремо. Такий вступ допоможе вам встановити контакт з батьками, налаштувати їх на співробітництво. Звертаючись до батьків, називайте їх по імені та по батькові. Для новопризначених класних керівників можна порекомендувати посадити батьків на ті місця, на яких сидять їхні діти, а перед собою покласти пландислокацію батьків на батьківських зборах з їхніми прізвищами, іменами і по батькові. Починайте збори вчасно. Визначте регламент, дотримуйтесь його. Визначення конкретної мети Визначення мети зборів полягає не тільки у вказівці, про що ви збираєтеся говорити, але й у формулюванні, що власне ви хотіли б запропонувати для кращого розуміння поставлених завдань. Таке повідомлення буде свідчити про те, що ви прийшли з діловими намірами, задля вирішення конкретних проблем класного колективу. Такий початок зборів дасть вам можливість поступово перейти до складних питань: проблем успішності, дисципліни, спілкування, якості викладання окремих предметів тощо. Говорячи про дітей, вживайте слова «наші», «наш», а не «ваші», «ваш». Такий підхід ще раз нагадає батькам про те, що проблеми спільні і вирішувати їх треба у співпраці. Головна частина Доповідь класного керівника на зборах - в довільній формі, розповідній манері. Формулюйте свої думки лаконічно, проявляйте доброзичливість, тактовність, уникайте менторського тону. Виступ класного керівника не повинен перебільшувати 20 хвилин. У виступі, метою якого є переконання в якомусь питанні, основну увагу слід приділити логічності, чіткості, обґрунтованості головної думки. Використовуйте факти, переконуйте аргументами, правильно упорядкувавши і сформулювавши їх. Від викладення фактів переходьте до висновків. Після вашого виступу виділіть час на запитання, обговорення вашої промови. Треба уважно і спокійно вислухати всі виступи і зауваження батьків, тактовно відповісти на запитання й висловити конкретні пропозиції. Батьківські збори – це не лише повідомлення про успішність учнів та їхню поведінку; обов’язково включіть до свого виступу питання психологопедагогічного лекторію для батьків. Після основної промови надайте слово запрошеним спеціалістам, гостям. Не втрачайте почуття міри. Не перевантажуйте збори теоретичними викладками, пам’ятайте, що збори відвідуються після робочого дня, тому увагу батьків на одному питанні вам вдасться зосередити не більше, як на 10- 12 хвилин. Не затримуйте батьків більш, ніж передбачено регламентом: оптимальний час проведення зборів 1- 1,5 години. Особливою вимогою до педагогічного колективу в цей день має стати обов’язкова присутність на робочих місцях всіх членів педагогічного колективу (заступників директора, вчителів-предметників, лікаря, психолога, соціального педагога, педагога-організатора), які зможуть відповісти на конкретні питання, що знаходяться в їхній компетенції; при необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу. У деяких школах практикується відвідування батьківських зборів представниками адміністрації. Якщо у вашій школі немає такої практики, під час підготовки батьківських зборів порадьтесь з адміністрацією щодо питань, які, на ваш погляд, можуть викликати складнощі та заручіться їхньою підтримкою на випадок таких ускладнень. Якщо є необхідність повідомити негативну інформацію про окремих учнів, не кажіть про це при всіх, попросіть батьків залишитися після зборів, «для того, щоб порадитись відносно …», «для вирішення питань особистого характеру…» та ін. Батьки оцінять вашу делікатність і будуть налаштовані на співпрацю з вами. Прийняття рішення зборів. Класні батьківські збори виявляють думки і погляди, як батьків, так і вчителів, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей. Рішення, прийняті батьківськими зборами, мають бути оформлені протоколом . Протокол заповнюється при проведенні кожних батьківських зборів секретарем, обраним батьківським колективом. Після прийняття рішення зборів повинні бути підписи батьків. Аналогічний протокол складається при проведенні засідання батьківського комітету. В ході зборів класний керівник повинен фіксувати явку присутніх, з’ясувати причини відсутності окремих батьків. Рішення, прийняті на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу, в тому числі і тих, хто з різних причин не з’явився на збори. Учитель має продумати механізм передачі інформації батькам,які не були присутніми на зборах, ознайомити їх зі змістом зборів та прийнятими рішеннями, зібрати підписи. Якщо класний керівник заздалегідь оповіщений про відсутність батьків, він повинен відразу визначити з ними терміни індивідуальної зустрічі, не чекаючи наступних зборів. Рефлексія. Заключна частина зборів має за мету зосередження уваги батьків на узагальненні і рефлексії. Варто зробити її максимально приємною та позитивною: коротко підведіть підсумки всього сказаного на зборах; спонукайте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте за співпрацю. Для класного керівника дуже важливою є думка батьків про проведені збори. Рефлексія може проходити в різних формах: це вислови батьків, випуск «блискавки», оформлення колажу, інтерв’ю тощо. В кінці батьки оцінюють (усно або письмово) значущість зборів, їхню актуальність, корисність не тільки для всього класу, але і для себе особисто. Рефлексія сприяє критичному підходу педагога до оцінки власної діяльності, дає привід для роздумів, адже ретельно підготовлені, змістовні, нестандартні за формою й актуальні за значенням батьківські збори можуть активізувати батьків, підвищити їхню відповідальність, сприяти реалізації величезного виховного потенціалу. Самоаналіз проведення зборів Після проведення батьківських зборів необхідно визначити індивідуальний запит кожної сім’ї і, спираючись на нього, вибудувати подальшу роботу з кожним конкретним учнем і класним колективом в цілому. Доречно також зробити самоаналіз проведених зборів. Це допоможе уникнути помилок в роботі з батьками, удосконалити техніку проведення батьківських зборів. В період між зустрічами з батьками фіксуйте свої враження від індивідуальної роботи з сім’ями, відмічайте позитивну динаміку в навчанні, поведінці, спілкуванні з учнями та батьками. Проводьте моніторингові дослідження. Використовуйте ці матеріали на наступних зборах. Загальношкільні збори. Окрім класних батьківських зборів за вищезазначеним алгоритмом можна організовувати збори за паралеллю класів, загальношкільні батьківські збори, на яких обговорюють питання, що стосуються всіх членів батьківського колективу. Загальношкільні батьківські збори проводяться не більше двох разів на рік. Їхня мета – знайомство з нормативно-правовими документами, основними тенденціями, напрямами, завданнями освіти в цілому і навчального закладу зокрема, підведення підсумків роботи педагогічного, учнівського і батьківського колективу за певний період часу. На загальношкільних батьківських зборах крім директора, його заступників, членів батьківського комітету, можуть виступати представники громадських установ, лідери учнівського самоврядування. Загальношкільні батьківські збори можна використовувати для демонстрації досягнутих школою результатів, нагородження родин із позитивним досвідом виховання дітей. Формування традицій проведення зборів. Значну увагу класному керівникові слід приділити формуванню традицій проведення батьківських зборів: це дозволить викликати в батьків інтерес до проблем педагогіки і психології, сприяти формуванню культури «бути батьками», відповідальності за виховання власних дітей і потребу брати участь у справах класного колективу. Найбільш значущими є традиції заохочення активних батьків класу в формах: нагородження грамотами, дипломами, сувенірами, зробленими руками учнів. Велике значення для усіх членів сім’ї мають листи подяки, які класний керівник надсилає учневі додому чи батькам на роботу. Великим стимулом для дитини може стати лист подяки, отриманий сім’єю у день її народження. Доброю традицією батьківських зборів, яка може існувати протягом всього часу навчання дитини в школі, є ведення батьківських щоденників. Батьківський щоденник – це зошит, в якому ведуться записи батьків. В ньому батьки діляться своїми враженнями, висновками, висловлюють побажання вчителям-предметникам, дають свої рекомендації класному керівнику з різних питань. Ведення батьківського щоденника допомагає бачити позитивну зміну батьківської позиції, розвиває батьківську інтуїцію і спостережливість. Очікуваною частиною батьківських зборів може стати започаткування й інших традицій. Наприклад, традиція, умовно названа«Чарівною скринькою», яка полягає в написанні дітьми до кожних батьківських зборів листів, можна започаткувати з молодших класів. У своїх листах діти мають змогу розповісти про те, що їм часом важко сказати вголос. Таких ритуальних моментів, як показує педагогічний досвід, батьки чекають з нетерпінням, іноді класні традиції стають сімейними, надаючи членам родини нову можливість спілкування. Важливо відзначити, що всю роботу педагогічної і батьківської громадськості необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри. Це підкреслить значущість професійної діяльності вчителя, важливість взаєморозуміння і взаємодії педагога з батьками, стимулюватиме їхній інтерес до справ школи і співпраці з педагогічним колективом. Додатки Орієнтовна тематика батьківських зборів з питань фізичного виховання молодших школярів 1. Особливості фізичного виховання дітей у сім’ї. 2. Режим для першокласника. Місце і функціональна роль складових фізкультурно-оздоровчого спрямування. 3. Як зміцнити і зберегти здоров’я дитини. 4. Гігієнічне виховання дітей – основа здорового способу життя і моралі сім’ї. 5. Умови успішного фізичного виховання дитини в сім’ї. 6. Батько й мати – найперші вихователі. Взаєморозуміння, спілкування в родині – фактор здоров’я дитини. 7. Особливості впливу біоритмів на здоров’я дитини. Орієнтовна тематика підвищення психолого-педагогічної культури батьків з питань виховання у дітей ціннісного ставлення до людини 1. Особливості виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до людини. 2. Вплив характеру родинних стосунків на формування у дітей ціннісного ставлення до людей. 3. Традиції родинної педагогіки. Сімейні традиції у формуванні ціннісного ставлення до членів родини. 4. Виховання відповідальності у дітей. Залучення дитини до участі у сімейних справах. Обов’язки дитини як члена сім’ї. 5. Морально-етичний мікроклімат сім’ї – важливий фактор виховання у дітей ціннісного ставлення до людини. Орієнтовна тематика «круглих столів», тренінгів, ділових ігор, ігорвікторин до батьківських зборів 1. Я – з сім’єю, вона – завжди зі мною, і разом ми – з рідною школою… 2. «Батьки і діти! Діти і батьки! Нерозділиме і одвічне коло…» (зустріч у дружньому колі) 3. «Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок, надійний причал…» 4. «Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування…» 5. «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людинитрудівника…» 6. Здоров’я чисте джерело. Формування здорового способу життя. 7. Відхилення у поведінці неповнолітніх: шляхи їх попередження і подолання; система профілактики. 8. Державна система соціальної підтримки сім’ї. 9. Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація. 10. Дерево родоводу (зустріч поколінь,звернення до народної педагогіки, роздуми над проблемами родинного виховання) 11. Медіабезпека дитини. 12. Тато – це опора, приклад та сім’ї надія. 13. Психотехніка сімейного спілкування. 14. Вчитель, родина, дитина – це, Україно, твоє майбуття. 15. Гармонія батьківської любові і вимогливості. Можна скористатись: • Класному керівнику: як провести батьківські збори /упоряд. : Л. Шелестова, Н. Чиренко. – К. : Шк. світ, 2009. – (Бібліотека «Шкільного світу»). • Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів. Система роботи з батьками / упоряд. О. Третяк. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання» ; вип. 4 (136). • Ващенко О.М. Оздоровче виховання молодших школярів у взаємодії сім’ї та школи : метод. посібник / За заг. ред..О.М.Докукіної / О. М. Ващенко, К. І. Волинець, Т. В. Кравченко. – Х. : Вид-во «Ранок», 2015. • Кесьян Т. Гра-вікторина до батьківських зборів «Медіабезпека дитини». – журн. «Заступник директора школи», - К. № 09 вересень 2018. – С. 54 – 58. Рига Т.В., методист НМЦ здоров’язберігаючих та виховних технологій
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.